Порошенко Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Петрович Порошенко
Порошенко Олексій Петрович VADIM CHUPRINA.JPG
Народився 6 березня 1985(1985-03-06) (32 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик і дипломат
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Партія Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Батько Порошенко Петро Олексійович
Мати Порошенко Марина Анатоліївна
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Порошенко Олексій Петрович (нар. 6 березня 1985(19850306)) — український політик та дипломат. Народний депутат України 8-го скликання, старший син Президента України Петра Порошенка.

Біографія[ред.ред. код]

2008 року закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка (спеціальність «Міжнародний бізнес»), Лондонську школу економіки і політичних наук, Міжнародну бізнес-школу у Франції.

У 2009 році працював в компанії батька «Рошен».

З січня по серпень 2010 року був заступником керівника торговельно-економічної місії Генерального консульства України в Китаї[1] (батько в цей період обіймав посаду Міністра закордонних справ України).

З серпня по вересень 2010 року — в.о. заступника керівника торговельно-економічної місії в Генеральному консульстві.

З вересня 2010 по червень 2011 року — віце-консул відділу з економічних питань в Генеральному консульстві в Шанхаї.[2]

Заступник генерального директора із зовнішньо-економічних зв'язків ПрАТ "Продовольча компанія «Поділля». Депутат Вінницької обласної ради, член фракції Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Член постійної комісії обласної Ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів[3].

Війна на сході України[ред.ред. код]

За його словами нібито у 2014 році як доброволець поїхав воювати в зону АТО. У листопаді під час інтерв'ю він пояснив, що воював під прізвиськом Анисенко, щоб не піддавати небезпеці людей навколо нього. Батальйон, у якому воював Олексій Порошенко, базувався під Краматорськом.[4]

22 серпня 2014 року в ефірі «5 каналу» учасник переговорної групи Антитерористичного центру Ю. Тендіт підтвердив, що бачив Олексія Порошенка в палатці одного з таборів, якого саме не уточнив [5]. У жовтні 2016 року видання «Українські реалії», посилаючись на власні джерела підтвердило, що старший син Президента України два місяці пробув в зоні АТО під чужим ім'ям та прізвищем, у військовому квитку він був Олексій Олексійович. «...Він був у Кіровоградському 40-му батальйоні. Він був командиром міномета і служив в батареї, яка перебувала буквально в 200 метрах від штабу в Краматорську. Жив він окремо від інших солдатів в штабі, там де був міністр тодішній Валерій Гелетей... Їх з міністром охороняли 20 спецназівці. Звичайно, ні в яких бойових операціях він не приймав участі» - зазначалося у виданні [6].[джерело?]

Сім'я[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]