Порошенко Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Порошенко.
Порошенко Олексій Петрович
Poroshenko Oleksiy.jpg
Народився 6 березня 1985(1985-03-06) (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Київ
Діяльність політик, дипломат
Галузь дипломат, підприємець і політик
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Лондонська школа економіки та політичних наук, INSEAD і Ітонський коледж
Знання мов російська, українська і англійська
Посада Народний депутат України
Партія Європейська Солідарність
Батько Порошенко Петро Олексійович
Мати Порошенко Марина Анатоліївна
У шлюбі з Порошенко Юлія

Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Порошенко Олексій Петрович (нар. 6 березня 1985(19850306)) — український політик та дипломат. Народний депутат України 8-го скликання, старший син Президента України Петра Порошенка.

Біографія[ред. | ред. код]

У 2002 році закінчив Кловський ліцей, Україна[1].

З 2001 по 2002 роки навчався у Eton College, Сполучене Королівство.

З 2002 по 2003 роки навчався у Winchester College, Сполучене Королівство[2].

З 2002 по 2006 роки навчався у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин[3].

З 2004 по 2007 роки навчався у Лондонській школі економіки, Сполучене Королівство[3].

У 2008 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка (спеціальність «Міжнародний бізнес»), Лондонську школу економіки і політичних наук.

З 2011—2012 роки навчання в бізнес школі INSEAD (Diversity Fund Scholarship) у Франції та Сінгапурі.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Верховна Рада України

У 2006 році працював у банку Merry Lynch, посада аналітик[4].

Протягом 2007—2009 років працював у ДП "КК «Рошен» на посаді економіста з фінансової роботи.

У 2009 році працював у ДП "КК «Рошен» на посаді менеджера зі збуту територіального відділу.

Протягом 2009—2010 років працював у Міністерстві економіки України на посаді Радника відділу радників департаменту забезпечення роботи міністра.

З січня по серпень 2010 року був заступником керівника торговельно-економічної місії Генерального консульства України в Китаї[5] (батько в цей період обіймав посаду Міністра закордонних справ України).

З серпня по вересень 2010 року — в.о. заступника керівника торговельно-економічної місії в Генеральному консульстві.

З вересня 2010 по червень 2011 року — віце-консул відділу з економічних питань в Генеральному консульстві в Шанхаї.[6]

Заступник генерального директора із зовнішньо-економічних зв'язків ПрАТ "Продовольча компанія «Поділля».

У жовтні 2014 року Олексій Порошенко був обраний народним депутатом України від партії «Блок Петра Порошенка» по одномандатному виборчому окрузі № 12 у Вінницькій області. Відповідно до даних Центральної виборчої комісії України, Олексій Порошенко набрав 64,04 %, або 62 359 голоси виборців за результатами підрахунку 100 % електронних протоколів дільничних комісій[7]. Згідно Регламенту Верховної Ради України, Олексій Порошенко увійшов до складу Комітету з питань податкової та митної політики[8].

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Сінгапур[9].

Член української делегації в Міжпарламентському Союзі (МПС)[10]. 11 квітня 2017 року Олексій Порошенко виступаючи на брифінгу у Верховній Раді заявив, що Україна бойкотуватиме проведення Асамблеї Міжпарламентського Союзу (МПС) в Санкт-Петербурзі і закликає до цього інші країни[11].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 2013—2014 років — депутат Вінницької обласної ради, член постійної комісії обласної Ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів[12][13]. Обраний депутатом Вінницької обласної ради на довиборах, які відбулися 24 лютого 2013 по округ № 3 (Бершадь, Бершадський район). За його кандидатуру проголосувало майже 80 % виборців[14][15].

21 вересня 2018 року, за версією незалежної аналітичної платформи VoxUkraine, за Індексом підтримки реформ, Олексій Порошенко увійшов в десятку найефективніших народних депутатів восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, які підтримували реформаторські закони[16].

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

Олексій Порошенко став співавтором прийнятого 2 лютого 2016 року Верховною Радою України законопроекту № 3150 "Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту членів сімей загиблих. Законопроект передбачає відміну абсолютно несправедливого обмеження у наданні пільг сім'ям тих, хто загинув, захищаючи Україну[17][18].

Олексій Порошенко став автором низки законодавчих ініціатив[19]. Серед яких:

Реєстраційний номер законопроекту Дата реєстрації Назва законопроекту
1817 22 січня 2015 року Проект Закону про внесення змін до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" щодо звільнення від оподаткування продукції оборонного призначення
2202 23 лютого 2015 року Проект Закону про внесення зміни до підрозділу 2 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту
2202 23 лютого 2015 року Проект Закону про внесення зміни до підрозділу 2 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту
2203 23 лютого 2015 року Проект Закону про внесення зміни у розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту
2203 23 лютого 2015 року Проект Закону про внесення зміни у розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту
2599-1 23 квітня 2015 року Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо встановлення обмежень при обранні на посаду (призначення виконувача обов'язків) керівника вищого навчального закладу
3150 18 вересня 2015 року Проект Закону про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту членів сімей загиблих
3442 10 листопада 2015 року Проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)
4014-а 15 липня 2016 року Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі
4015-а 15 липня 2016 року Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі
4646-д 16 червня 2016 року Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)
6016-д 23 жовтня 2017 року Проект Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність
8556 04 липня 2018 року Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг

Війна на сході України[ред. | ред. код]

За його словами, у 2014 році як доброволець поїхав воювати в зону АТО. У листопаді під час інтерв'ю він пояснив, що воював під прізвиськом Анисенко, щоб не піддавати небезпеці людей навколо нього. Батальйон, у якому воював Олексій Порошенко, базувався під Краматорськом.[20]

22 серпня 2014 року в ефірі «5 каналу» учасник переговорної групи Антитерористичного центру Ю. Тендіт підтвердив, що бачив Олексія Порошенка в наметі одного з таборів, якого саме не уточнив[21].

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина: Юлія Порошенко (Аліханова) — закінчила Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет, стратегічний консультант консалтингової фірми McKinsey & Company, одружились 7 вересня 2013 р.
  • Син: Петро Порошенко.
  • Донька: Єлизавета Порошенко[22].
  • Батько: Порошенко Петро Олексійович — п'ятий Президент України.
  • Мати: Порошенко Марина Анатоліївна — Голова Ради Благодійного фонду Петра Порошенка.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Петро Порошенко. Сім'я та діти. Korrespondent.net. 28 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014. 
  2. ↑ What rise of Poroshenko’s son, Oleksiy, says about father’s ways. Kyivpost. 7 October 2016. Процитовано 7 October 2016. 
  3. ↑ а б Порошенко Олексій Петрович. Slovoidilo.ua. 
  4. ↑ Сын за отца: что карьера Алексея Порошенко говорит о президенте Украины. 10.10.2016. 
  5. ↑ Дипломатія династій
  6. ↑ Алексей Петрович Порошенко — сын Петра Порошенко, бывший вице-консул Украины в Китае (рос.)
  7. ↑ Син Порошенка Олексій виграв вибори в Раду в окрузі №12 у Вінницькій області (uk). Центральнавиборча комісія України. 2014-10-28. Архів оригіналу за 2018-10-19. Процитовано 2019-01-23. 
  8. ↑ Порошенко Олексій Петрович — Посади протягом скликання (uk). Верховна Рада України. 2016-09-07. Процитовано 2017-12-13. 
  9. ↑ Порошенко Олексій Петрович. rada.gov.ua. 
  10. ↑ Міжнародний майданчик для збереження миру. golos.com.ua (uk). Процитовано 2018-03-28. 
  11. ↑ Україна бойкотуватиме міжпарламентську асамблею в Петербурзі, – Олексій Порошенко. zik.ua (uk). Процитовано 2017-04-11. 
  12. ↑ Депутат обласної ради Олексій Порошенко привітав малечу Вінниччини зі святом. myvin.com.ua. Процитовано 2013-12-18. 
  13. ↑ Список депутатів Вінницької облради. Порошенко Олексій Петрович
  14. ↑ 100 днів роботи Олексія Порошенко на Вінниччині (uk). «Моя Винница». 2013-07-22. Процитовано 2017-12-13. 
  15. ↑ Син Порошенка стає депутатом Вінницької облради (uk). Vinnitsa.info. 2013-02-25. Процитовано 2013-02-25. 
  16. ↑ Прийшов, натиснув, переміг. Які депутати найкраще голосували за реформи під час восьмої сесії ВР. voxukraine.org. 2018-09-21. Процитовано 2018-09-21. 
  17. ↑ Сім’ї загиблих учасників Революції Гідності та АТО отримуватимуть пільги без врахування доходів. radrda.gov.ua. Процитовано 2016-02-03. 
  18. ↑ Держава посилила захист сімей загиблих захисників України – Олексій Порошенко. solydarnist.org. Процитовано 2016-02-02. 
  19. ↑ Офіційний сайт Верховної Ради України — Законопроекти, подані О. П. Порошенком
  20. ↑ Сын Порошенко рассказал, как воевал на Донбассе под чужой фамилией (видео)
  21. ↑ Переговорник АТО: син Порошенка служить на Донбасі
  22. ↑ 50-річний Порошенко вдруге став дідом. novynarnia.com. Процитовано 2016-03-24. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Порошенко_Олексій_Петрович&oldid=29044627