Юзеф Пузина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пузина Юзеф)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пузина.

Юзеф Пузина
пол. Józef Puzyna
Народився 18 квітня 1856(1856-04-18)
Новий Мартинів, Королівство Галичина і Володимирія, Австро-Угорська імперія
Помер 30 березня 1919(1919-03-30) (62 роки)
Станків, Стрийський повіт, ЗУНР
Поховання Стрий
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина → Польща Польща
Діяльність політик, математик
Alma mater Львівський університет
Галузь Математика
Заклад Львівський університет
Посада посол до Галицького сейму[d]
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Карл Веєрштрас
Відомі учні Володимир Левицький, Отто Мартін Нікодим
Членство Академія знаньd
Рід Пузини
Батько Włodzimierz Antoni Puzynad

Юзеф Пузина (18 квітня 1856, Новий Мартинів — 30 березня 1919, Станків) — математик, професор Львівського університету. Походив із давнього українсько-білоруського ополяченого князівського роду Пузин.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Новий Мартинів (нині — Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив гімназію у Львові в 1875. Відтак він навчався на філософському факультеті Львівського університету (1875—1880). Здобуваючи освіту в університеті, вивчав фізику, хімію, філософію та математику, передовсім відвідував лекції професора математики Лаврентія Жмурка. Упродовж 33 років, починаючи з 1884 р., викладав математику в Львівському університеті.

У 1883—1884 навчальному році навчався у Берлінському університеті, в якому слухав лекції професорів Карла Веєрштрасса, Леопольда Кронекера та Іммануеля Фукса. Повернувшись до Львова, пройшов процес габілітації в 1885. Ю. Пузина працював приват-доцентом (1885—1889), надзвичайним професором (з 1899), звичайним професором (з 1892), керівником кафедри математики Львівського університету. Він також обіймав посади декана філософського факультету (1894—1895), ректора (1904—1905) і проректора (1906) Львівського університету.

Науковий доробок Ю. Пузини становить 22 праці. Найбільшим досягненням вченого була двотомна праця «Теорія аналітичних функцій», в якій автор зібрав найважливіші дослідження Вейєрштрасса, Коші, Рімана та інших відомих математиків, які стосуються теорії аналітичних функцій.

Помер Ю. Пузина 31 березня, 1919 в Станкові і був похований у Стрию.

Ю. Пузина вперше читав у Львові спеціальні математичні курси. З 1891 р. запровадив практичні заняття з математики. 1893 р. заснував математичний семінар, яким керував до 1918 р.

Основним напрямком наукової діяльності Ю.Пузини була теорія аналітичних функцій.

Пузина був одним з нечисленних професорів Львівського університету, в якого не було польського шовінізму стосовно студентів-українців. Він був людиною доступною для молоді, охоче займався із здібними студентами та заохочував їх до наукової праці. Професор Ю. Пузина, колишній учень геніального К. Т. В. Веєрштрасса, працював із студентами і після лекцій, пропонував їм нову літературу та різні теми для наукової роботи.

Автор двотомної монографії «Теорія аналітичних функцій».

1900-1919 рр. був власником земель і патроном церков у селах Станків та Фалиш (нині — Стрийський район Львівської области).

Ю. Пузина помер 30 березня 1919 р. у Станкові, у своєму маєтку. Похований у Стрию в могильному склепі, на якому є напис польською мовою:

Тут спочиває Юзеф — князь Подільський Пузина народився 1856 р. — помер 1919 р. Ректор Університету Львівського. Член Академії Краківської. Дідич сіл Станкова, Фалиша, Пили

Цитати[ред. | ред. код]

Володимир Левицький писав в мемуарах: «Йому завдячую те знання математики, яке маю дотепер: завдяки йому пізнав я усі модерні теорії і методи, завдяки йому набрав я замилування до праці та охоти до самостійних дослідів»

Студенти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Зб. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука. — Львівська істор.-просвіт. організ. «Меморіал», 1992. — 544 с., арк. іл. — ISBN 5-8690-010-6.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Пузина&oldid=40888088