Савін Гурій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Савін Гурій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гурій Миколайович Савін
Народився19 січня (1 лютого) 1907
Весьєгонськ, Тверська губернія, Російська імперія
Помер28 жовтня 1975(1975-10-28) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьфізик
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузьтеорія пружності
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Посадаректор Львівського університету
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Відомі учніГриліцький Дмитро Володимирович
Аспіранти, докторантиГриліцький Дмитро Володимирович
ЧленствоНАНУ
ПартіяКПРС
НагородиСталінська премія

Гурій Миколайович Савін (* 19 січня (1 лютого) 1907(19070201), Весьєгонськ — 28 жовтня 1975, Київ) український радянський вчений у галузі механіки, академік АН УРСР1948 року, член-кореспондент з 1945 року). Член ВКП (б) з 1939 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 січня (1 лютого) 1907 року у місті Весьєгонську Тверської губернії Російської імперії (нині районний центр Тверської області Росії).

У 1932 році закінчив Дніпропетровський університет; з 1932 року викладав у Дніпропетровському інженерно-будівничому інституті, з 1941 року — його професор. З 1945 року член-кореспондент, з 1948 року — дійсний член АН УРСР. У 19401945 роках директор Інституту гірничої механіки АН УРСР; 1945—1948 роках очолював науково-дослідні установи АН УРСР у Львові, в 19451952 роках — професор (в 19481952 роках ректор) Львівського університету. У березні 19521957 роках — віцепрезидент АН УРСР і професор Київського університету; з 1957 року завідувач відділу теорії пружності в Інституті механіки АН УРСР (в 19581959 роках його директор). З 1955 року відповідальний редактор журналу «Прикладна Механіка».

Могила Гурія Савіна

Помер 28 жовтня 1975 року в Києві. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]

Гурій Савін автор понад 180 друкованих праць, головним чином з теорії пружності та з ділянки гірничих підйомних пристроїв. Серед них:

  • Давление системы абсолютно-жестких штампов на упругую анизотропную полуплоскость, «Сообщения грузинского филиала Академии наук СССР», 1940, т. 1, № 10;
  • Концентрация напряжений около отверстий, М.—Л., 1951;
  • Динамическая теория расчета шахтных подъемных канатов, Київ. 1949;
  • Смешанная задача для анизотропной полуплоскости, «Ученые записки Львовского университета», 1950, т. 5, вип. 2;
  • О динамических усилиях в шахтном подъемном канате при подъеме груза, «Украинский математический журнал», Київ. 1954, № 2;
  • Про основні рівняння динаміки шахтного підіймального каната (підіймання вантажу), «Прикладна механіка», Київ, 1955, вип. 1;
  • Курс теоретической механики, Київ. 1957 (у співавторстві)[1].

Пам'ять

[ред. | ред. код]
меморіальна дошка

2 грудня 1985 року в Києві на фасаді Інституту механіки імені С. П. Тимошенка по вулиці Нестерова, 3 Гурію Савіну встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. В. Молдаван-Фоменко, архітектор М. М. Фещенко)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. dic.academic.ru(рос.)
  2. Цікавий Київ [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]