Селезньов Євген Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Селезньов.
Ф
Євген Селезньов
Євген Селезньов
Євген Селезньов
Особисті дані
Повне ім'я Євген Олександрович Селезньов
Народження 20 липня 1985(1985-07-20)[1][2][3] (39 років)
  Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст 187 см
Вага 92 кг
Прізвисько Сєля, Цар, Кормілєц, Тунець
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1998
1999–2001 		Україна «Шахтар» (Макіївка)
Україна «Донбас» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2009 Україна «Шахтар» 26 (7)
2002–2004 →  Україна «Шахтар-3» 41 (9)
2002–2006 →  Україна «Шахтар-2» 53 (19)
2006–2008 →  Україна «Арсенал» (Київ) 36 (19)
2009–2011 Україна «Дніпро» 51 (30)
2011–2012 Україна «Шахтар» 26 (16)
2012–2016 Україна «Дніпро» 88 (38)
2016 Росія «Кубань» 9 (3)
2016 Україна «Шахтар» 3 (1)
2017 Туреччина «Карабюкспор» 29 (7)
2018–2019 Туреччина «Акхісар Беледієспор» 24 (9)
2019 →  Іспанія «Малага» 12 (0)
2019–2020 Туреччина «Бурсаспор» 28 (10)
2020–2021 Україна «Колос» 10 (5)
2021–2023 Україна «Минай» 17 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005
2008–2018 		Україна Україна (U-21)
Україна Україна 		1 (0)
58 (11)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «За мужність» III ступеня
Іменна вогнепальна зброя

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 травня 2023.

Євге́н Олекса́ндрович Селезньо́в (нар. 20 липня 1985, Макіївка, Донецька область, УРСР, СРСР) — український футболіст, нападник. Володар Кубка УЄФА 2008/09 у складі донецького «Шахтаря». Двічі поспіль найкращий бомбардир чемпіонату України: у сезонах 2010/11 (у «Дніпрі») та 2011/12 (у «Шахтарі»). За національну збірну України зіграв 58 матчів та забив 11 голів.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 20 липня 1985 року в Макіївці (Донецька область). Навчання футболу починав в Академії макіївського «Шахтаря» і ДЮСШ-3 (Маріуполь). З 1999 по 2001 роки перебував у системі ФК «Донбас». У 2001 році перейшов до Академії донецького «Шахтаря». У 2002 році розпочав професіональну кар'єру у фарм-клубах «Шахтаря» — «Шахтар-3» і «Шахтар-2», за які в сумі провів 64 матчі і забив 28 голів.

Взимку 2007 року був відданий в оренду у київський «Арсенал». У Вищій лізі України дебютував 4 березня 2007 року в матчі проти одеського «Чорноморця» (2:0). У червні 2008 року, повернувшись з оренди, підписав новий контракт з «Шахтарем» до 2013 року, але відіграв за донецьку команду лише один сезон 2008/09, ставши разом з командою володарем Кубка УЄФА.

«Дніпро»

[ред. | ред. код]

25 липня 2009 року Євген перейшов до складу дніпропетровського «Дніпра»[4], сума трансферу склала 4,5 млн €[5]. У першому ж сезоні в новій команді став основним нападником, провівши в чемпіонаті України 27 матчів, у яких забив 13 голів. У наступному сезоні Селезньов став найкращим бомбардиром чемпіонату України, забивши 17 м'ячів і випередивши форварда «Металіста» Марко Девича на 3 голи. Загалом, відігравши у Дніпропетровську два сезони, нападник провів у чемпіонаті 51 гру і забив 30 голів.

«Шахтар» — перше повернення

[ред. | ред. код]

В червні 2011 року Селезньов повернувся до «Шахтаря»[6]. У першому ж матчі чемпіонату, 10 липня, він відзначився голом у матчі з «Оболонню», який «гірники» виграли 4:0[7][8]. 2 жовтня, в домашньому матчі проти луганської «Зорі», відзначився дублем[9]. 27 листопада у виїзній грі 17-го туру чемпіонату проти львівських «Карпат» також забив два м'ячі[10]. Загалом у сезоні 2011/12, разом із Майконом, став найкращим бомбардиром чемпіонату, а «Шахтар» — чемпіоном України та володарем Кубка.

Євген Селезньов під час виступів за «Дніпро». 30 серпня 2015.

«Дніпро» — повернення

[ред. | ред. код]

У кінці серпня 2012 року знову приєднався до «Дніпра»[11]. Перший гол забив у 9 турі чемпіонату України в матчі проти «Чорноморця» (1:0). У сезоні 2013/14 «Дніпро» вдруге в історії виграв срібні медалі чемпіонату України. У тому сезоні Селезньов забив 13 голів, але найкращим бомбардиром чемпіонату з 20 голами став нападник «Шахтаря» Луїс Адріану. А вже наступного року Євген разом із дніпровцями дійшов до фіналу Ліги Європи[12], забивши важливі м'ячі в півфінальних матчах проти «Наполі»: один гол у першому матчі був забитий з офсайду, але зарахований[13]. У фіналі вийшов на заміну, але дніпряни програли іспанській «Севільї» 2:3. 4 квітня 2015 року відзначився дублем у матчі проти «Ворскли» і став рекордсменом «Дніпра» за забитими м'ячами у чемпіонаті України[14]. У матчі проти «Сталі» оформив покер.

Влітку 2015 року в «Дніпрі» почались фінансові проблеми, а Селезньов, після відходу Николи Калинича і Євгена Коноплянки, став головним бомбардиром команди. У Лізі Європи «дніпряни» не вийшли з групи, але Селезньов продемонстрував хорошу гру, врятувавши «Дніпро» від поразки у першому турі від «Лаціо» на «Дніпро-Арені», а єдиний його гол у виїзному матчі з «Русенборгом» став для «Дніпра» переможним.

У лютому 2016 року Селезньов отримав статус вільного агента. «Дніпро» заборгував нападнику більше мільйона євро по старих платежах, а також затриману зарплату за кілька місяців. Керівництво клубу і гравець домовилися, що Селезньов пробачає борги, а «Дніпро» відпускає його в інший клуб на безоплатній основі[15].

«Кубань»

[ред. | ред. код]

25 лютого 2016 року безкоштовно перейшов у російський клуб «Кубань»[16]. Як розповів сам футболіст, він також мав пропозиції від англійських «Сандерленда» та «Астон Вілли»[17]. Євген мав стати другим найбільш високооплачуваним футболістом у клубі, заробляючи 1,2 мільйони євро на рік[18], але у підсумку, за словами агента футболіста Вадима Шаблія, Селезньов не отримав від російського клубу жодних грошей — ні зарплатні, ні підйомних.[19] 11 березня 2016 року в 20-му турі чемпіонату Росії він відзначився дебютним голом за «Кубань» у ворота «Крил Рад», який був забитий з пенальті. 9 травня того ж року, за обопільною згодою сторін, розірвав контракт із «Кубанню»[20].

«Шахтар» — друге повернення

[ред. | ред. код]

14 травня 2016 року підписав контракт на 2 роки з донецьким «Шахтарем»[21][22][23], а згодом з'явився на першому тренуванні. В останніх матчах сезону участі не брав, а за першу половину сезону 2016/17 зіграв у семи матчах в усіх турнірах і в грудні 2016 року залишив «Шахтар» як вільний агент за обопільною згодою[24].

Виступи в Туреччині та оренда в «Малагу»

[ред. | ред. код]

26 грудня 2016 року офіційно оголошено про перехід Селезньова до лав турецького клубу «Карабюкспор»[25]. Дебютував 14 січня 2017 року, вийшовши у стартовому складі в домашньому матчі турецької Суперліги проти «Акхісар Беледієспора» (1:0) і на останніх хвилинах матчу отримав жовту картку. В грудні 2017 року покинув клуб[26].

5 грудня 2017 року офіційно став гравцем «Акхісар Беледієспору», підписавши контракт на 2,5 роки[27]. У сезоні 2017/18 у складі цієї команди став володарем Кубка[28] та Суперкубка Туреччини[29].

10 січня 2019 року Селезньов перейшов на правах оренди до кінця сезону до іспанського клубу «Малага»[30]. Дебютував 20 січня в матчі проти «Луго», замінивши на 67-й хвилині Ренату Сантуша за рахунку 1:1 і взяв участь у переможному голі. Після 12 матчів в Сегунді, в яких нападник не забив жодного голу, «Малага» оголосила про розірвання контракту[31][32].

Влітку 2019 повернувся до Туреччини, ставши гравцем «Бурсаспора», у складі якого в сезоні 2019/20 забив 10 голів у 28 іграх другого турецького дивізіону.

Повернення в Україну

[ред. | ред. код]

У вересні 2020 року Селезньов повернувся до України й підписав контракт з «Колосом» (Ковалівка)[33]. Повернувшись в УПЛ, Євген поставив перед собою мету — стати найкращим бомбардиром в історії турніру, для цього йому потрібно було забити 14 м'ячів[34].

Влітку 2021 року перейшов до клубу «Минай».

Збірна

[ред. | ред. код]

У складі молодіжної збірної України провів 1 гру. У головній національній збірній дебютував 24 травня 2008 року проти збірної Нідерландів. Свій перший гол за збірну України забив у товариській грі проти збірної Норвегії 19 листопада 2008 року з пенальті.

Головний тренер збірної України Олег Блохін включив Селезньова до списку 23 гравців, які були заявлені для участі на домашньому чемпіонаті Європи 2012 року, але на турнірі Селезньов не зіграв жодного матчу.

9 жовтня 2015 року у виїзному матчі проти збірної Македонії (2:0)[35] Селезньов відзначився на 59-й хвилині, реалізувавши пенальті. Для нього цей гол став 10-м за збірну і 140-м у заліку бомбардирського клубу Олега Блохіна[36].

Був включений у заявку збірної України на чемпіонат Європи 2016 року[37]. На турнірі зіграв у матчах проти збірних Північної Ірландії і Німеччини.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]

Станом на 5 грудня 2015 року:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2002—2003 Україна Шахтар-3 2Л 16 4  —  —  —  —  —  — -  —  — 16 4
2003—2004 2Л 25 5  —  —  —  —  —  —  —  —  — 25 5
Всього в Шахтарі-3 41 9 41 9
2003—2004 Україна Шахтар-2 1Л 3 0  —  —  —  —  —  — -  —  — 3 0
2004—2005 1Л 19 8  —  —  —  —  —  —  —  —  — 19 8
2005—2006 1Л 30 11  —  —  —  —  —  —  —  —  — 30 11
Всього в Шахтарі-2 52 19 52 19
2006—2007 Україна Арсенал (Київ) ВЛ 12 2 КУ 0 0  —  —  —  —  —  — 12 2
2007—2008 ВЛ 24 17 КУ 2 0  —  —  —  —  —  — 26 17
Всього в Арсеналі 36 19 2 0 38 19
2008—2009 Україна Шахтар (Донецьк) ПЛ 26 7 КУ 3 2 ЛЧ/КУ 3+2[38] 1+1[39] СКУ 1 0 35 11
Всього в Шахтарі 26 7 3 2 5 2 1 0 35 11
2009–2010 Україна Дніпро ПЛ 27 13 КУ 3 4  —  —  —  —  —  — 30 17
2010–2011 ПЛ 24 17 КУ 3 1 ЛЄ 4 1  —  —  — 31 19
Всього в Дніпрі 51 30 6 5 4 1 61 36
2011—2012 Україна Шахтар (Донецьк) ПЛ 23 14 КУ 2 0 ЛЧ 3 1 СКУ 1 0 29 15
2012—2013 ПЛ 3 2  —  —  —  —  —  —  —  —  — 3 2
Всього в Шахтарі 26 16 2 0 3 1 1 0 32 17
2012–2013 Україна Дніпро ПЛ 22 7 КУ 4 0 ЛЄ 6 3  —  —  — 32 10
2013–2014 ПЛ 29 13 КУ 1 1 ЛЄ 7 2  —  —  — 37 16
2014–2015 ПЛ 21 8 КУ 5 3 ЛЧ/ЛЄ 2+11 0+2  —  —  — 39 13
2015–2016 ПЛ 16 10 КУ 2 1 ЛЄ 5 2  —  —  — 23 13
Всього в Дніпрі 88 38 12 5 31 9 131 52
Всього 320 138 25 12 43 13 2 0 390 163

ПЛ — прем'єр-ліга

Матчі у складі збірної України

[ред. | ред. код]

Дані наведені станом на 27 травня 2016 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24/05/2008 Роттердам Нідерланди Нідерланди 3 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 66'
01/06/2008 Стокгольм Швеція Швеція 0 – 1 Україна Україна товариський матч -
06/09/2008 Львів Україна Україна 1 – 0 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на 58'
10/09/2008 Алмати Казахстан Казахстан 1 – 3 Україна Україна Відбір до ЧС 2010 - Замінений на 86'
19/11/2008 Дніпропетровськ Україна Україна 1 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч 1 Замінений на 46'
10/02/2009 Лімасол Словаччина Словаччина 2 – 3 Україна Україна товариський матч 1 Замінений на 67'
11/02/2009 Нікосія Україна Україна 1 – 0 Сербія Сербія товариський матч - Вийшов на 89'
06/06/2009 Загреб Хорватія Хорватія 2 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на 24'
10/06/2009 Київ Україна Україна 2 – 1 Казахстан Казахстан Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на 68'
12/08/2009 Київ Україна Україна 0 – 3 Туреччина Туреччина товариський матч - Замінений на 46'
05/09/2009 Київ Україна Україна 5 – 0 Андорра Андорра Відбір до ЧС 2010 1 Вийшов на 65'
14/10/2009 Андорра-ла-Велья Андорра Андорра 0 – 6 Україна Україна Відбір до ЧС 2010 1 Вийшов на 67'
18/11/2009 Донецьк Україна Україна 0 – 1 Греція Греція Відбір до ЧС 2010 - Вийшов на 56'
25/05/2010 Харків Україна Україна 4 – 0 Литва Литва товариський матч - Вийшов на 79'
29/05/2010 Львів Україна Україна 3 – 2 Румунія Румунія товариський матч - Вийшов на 89'
11/08/2010 Донецьк Україна Україна 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на 56'
04/09/2010 Лодзь Польща Польща 1 – 1 Україна Україна товариський матч 1 Вийшов на 59'
07/09/2010 Київ Україна Україна 2 – 1 Чилі Чилі товариський матч - Вийшов на 81'
08/10/2010 Київ Україна Україна 2 – 2 Канада Канада товариський матч - Замінений на 46'
11/10/2010 Дербі Бразилія Бразилія 2 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 62'
29/03/2011 Київ Україна Україна 0 – 2 Італія Італія товариський матч -
01/06/2011 Київ Україна Україна 2 – 0 Узбекистан Узбекистан товариський матч - Вийшов на 55'
06/06/2011 Донецьк Україна Україна 1 – 4 Франція Франція товариський матч - Вийшов на 69'
02/09/2011 Харків Україна Україна 2 – 3 Уругвай Уругвай товариський матч - Вийшов на 59'
06/09/2011 Прага Чехія Чехія 4 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 57'
07/10/2011 Київ Україна Україна 3 – 0 Болгарія Болгарія товариський матч - Вийшов на 53'
11/10/2011 Таллінн Естонія Естонія 0 – 2 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 72'
28/05/2012 Куфштайн Україна Україна 4 – 0 Естонія Естонія товариський матч - Вийшов на 54'
05/06/2012 Інґольштадт Туреччина Туреччина 2 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 69'
15/08/2012 Львів Україна Україна 0 – 0 Чехія Чехія товариський матч - Замінений на 46'
12/10/2012 Кишинів Молдова Молдова 0 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на 60'
16/10/2012 Київ Україна Україна 0 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2014 - Замінений на 82'
14/11/2012 Софія Болгарія Болгарія 0 – 1 Україна Україна товариський матч - Замінений на 75'
06/02/2013 Севілья Україна Україна 2 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч - Вийшов на 63'
26/03/2013 Одеса Україна Україна 2 – 1 Молдова Молдова Відбір до ЧС 2014 - Замінений на 62'
02/06/2013 Київ Україна Україна 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч - Замінений на 46'
14/08/2013 Київ Україна Україна 2 – 0 Ізраїль Ізраїль товариський матч 1 Вийшов на 46'
06/09/2013 Львів Україна Україна 9 – 0 Сан-Марино Сан-Марино Відбір до ЧС 2014 1
10/09/2013 Київ Україна Україна 0 – 0 Англія Англія Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на 90'
15/10/2013 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино 0 – 8 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 2 Замінений на 64'
15/11/2013 Київ Україна Україна 2 – 0 Франція Франція Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на 86'
19/11/2013 Париж Франція Франція 3 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на 76'
09/06/2015 Лінц Україна Україна 2 – 1 Грузія Грузія товариський матч - Замінений на 46'
14/06/2015 Львів Україна Україна 3 – 0 Люксембург Люксембург Відбір до ЧЄ 2016 - Вийшов на 69'
09/10/2015 Скоп'є Північна Македонія Північна Македонія 0 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 1 Замінений на 74'
12/10/2015 Київ Україна Україна 0 – 1 Іспанія Іспанія Відбір до ЧЄ 2016 - Вийшов на 87'
14/11/2015 Львів Україна Україна 2 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2016 1 Замінений на 83'
17/11/2015 Марибор Словенія Словенія 1 – 1 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 - Замінений на 80'
Усього Матчів 48 Голів 11

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Інциденти

[ред. | ред. код]

У Донецьку 8 вересня 2011 року за участі Євгена Селезньова, який був за кермом своєї блакитної Maserati, сталася дорожньо-транспортна пригода. Футболіст не розрахував гальмівний шлях і врізався в автомобіль, який стояв попереду. Той, у свою чергу, за інерцією вдарив ще одне авто. Проте у «Мазераті» постраждав не тільки капот, але й задня частина, в яку «в'їхав» ще один учасник ДТП[46].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • За 2013 рік заробив 1,3 мільйони доларів[47].
  • Євген Селезньов є одним з найрезультативніших і найефективніших бомбардирів України. Станом на 5 серпня 2014 року він займав 5 місце з 92 забитими голами і з середньою ефективністю 0,479 на другому місці після Андрія Шевченка (0,48), причому за кількістю голів в Прем'єр-лізі України він Шевченка обійшов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ Селезнёв подписал контракт с «Днепром». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 липня 2009.. Футболфан. 24 июля 2009
  5. ↑ Селезньов перейшов у «Дніпро». Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 25 липня 2009. Shakhtar.com
  6. ↑ Селезнёв в «Шахтёре» за 5 млн. евро. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 21 червня 2011.
  7. ↑ «Шахтар» — «Оболонь»: протокольні дані. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2011.
  8. ↑ «Шахтар» громить «Оболонь» 4:0
  9. ↑ «Шахтар» — «Зоря» — 4:1. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2011.
  10. ↑ Злий «Шахтар» у Львові. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2011. [Архівовано 2012-07-30 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Трио новичков. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 31 серпня 2012.
  12. ↑ Dnipro's Yevhen Seleznyov sinks Napoli to seal Europa League final place. Guardian. 14 травня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  13. ↑ Napoli 1–1 Dnipro Dnipropetrovsk. BBC Sport. 7 травня 2015. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  14. ↑ Назаренко — «сотник», Селезньов — рекордсмен. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17 квітня 2015.
  15. ↑ Селезньов перейшов у «Кубань» безплатно. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  16. ↑ Нападаючий української збірної з футболу гратиме в російському клубі. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  17. ↑ Селезньов взимку відмовився від переїзду в Англію. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  18. ↑ Стало відомо, скільки Селезньов заробляє в «Кубані». Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  19. ↑ У Росії «кинули» на гроші футболіста збірної України. Процитовано 16 травня 2019.
  20. ↑ Селезньов розірвав контракт з «Кубанню» — ЗМІ. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  21. ↑ Євген Селезньов — гравець «Шахтаря». Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  22. ↑ Скандальний футболіст Селезньов повернувся з Росії в «Шахтар». ukranews.com. Українські новини. 14 травня 2016. Архів оригіналу за 25 травня 2016.
  23. ↑ Євген Селезньов: «Хочу перемагати і здобувати трофеї». shakhtar.com. 15 травня 2016. Архів оригіналу за 24 червня 2016.
  24. ↑ Селезньов покинув «Шахтар», — Шаблій. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  25. ↑ «Шахтар» дякує Євгенові Селезньову. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  26. ↑ Селезнёв попрощался с «Карабюкспором». Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.
  27. ↑ Селезньов став гравцем турецького «Акхісар Беледієспор». РБК-Україна. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  28. ↑ «Акхисар» без Селезньова обіграв «Фенербахче» у фіналі Кубка Туреччини. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  29. ↑ Селезньов приніс «Акхисару» перемогу в Суперкубку Туреччини. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  30. ↑ Селезньов перейшов до іспанської «Малаги» до кінця сезону. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  31. ↑ «Малага» оголосила про розірвання контракту з Селезньовим. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  32. ↑ Seleznov deja de pertenecer al Club | Málaga — Web Oficial. Seleznov deja de pertenecer al Club | Málaga — Web Oficial (ісп.). Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  33. ↑ Селезньов офіційно підписав контракт з учасником Ліги Європи: фото. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  34. ↑ Селезньов: «100% закінчу кар'єру в Україні, хочу стати найкращим бомбардиром в історії УПЛ». Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  35. ↑ Вимучили: Україна здобула перемогу над Македонією. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  36. ↑ Селезньов обходить Воробея і Гусіна. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
  37. ↑ Збірна України: Тимощук, Бутко, Зінченко і Селезньов їдуть на Євро-2016. Football.ua. 31 травня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 29 липня 2016. [Архівовано 2016-10-19 у Wayback Machine.]
  38. ↑ Матчі в Кубку УЄФА.
  39. ↑ Гол в Кубку УЄФА.
  40. ↑ Луческу й футболістам присвоїли звання «заслужених». Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  41. ↑ Селезнёв вошёл в ТОП-10 бомбардиров украинского футбола [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  42. ↑ Клуб Олега Блохина: награды нашли своих героев [Архівовано 20 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  43. ↑ «Селезнёв обходит Воробья и Ниченко» [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  44. ↑ Указ Президента України від 25 травня 2009 року № 349/2009 «Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»»
  45. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // ​Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
  46. ↑ Форвард «Шахтаря» потрапив у ДТП. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 8 вересня 2011.
  47. ↑ Рейтинг спортивних багатіїв України: Кличко «рулить», Блохін та Воронін у топ-10. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Селезньов Євген Олександрович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євген Селезньов
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селезньов_Євген_Олександрович&oldid=43730931