Перевірена версія

Джордж Сорос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сорос)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сорос.
Джордж Сорос
George Soros
Soros György
Schwartz György
Ім'я при народженніSchwartz György
Народився12 серпня 1930(1930-08-12)[1][2][…] (94 роки)
Будапешт, Угорщина
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
США США
Національністьашкеназі
Місце проживанняБудапешт
Англія
Нью-Йорк
Діяльністьфілософ, письменник, меценат, фінансист
Alma materЛондонська школа економіки та політичних наук (1954)
ВчителіКарл Поппер і Гарольд Ласкі
Знання мовесперанто[4], англійська[5] і угорська
ЗакладФонди «Відкрите суспільство»[6], Фонд менеджменту Соросаd і Kaupthing Singer & Friedlanderd
ЧленствоНАНУ і Американська академія мистецтв і наук
Суспільний станмільярдер[d]
ПартіяДемократична партія США
Конфесіяатеїзм
БатькоТівадар Сорос (1894—1968)
МатиЕлізабет Соросd
Брати, сестриПол Соросd і Дейзі Соросd
У шлюбі зТаміко Болтонd[7]
Діти5: Олександр Сорос, Джонатан Сорос
Нагороди
Орден Свободи
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Велика стрічка ордена Африканської спокути
Велика стрічка ордена Африканської спокути
Командор ордена Трьох Зірок
Командор ордена Трьох Зірок
IMDbID 2048803
Сайтgeorgesoros.com

Джордж Со́рос (угор. Soros György — Дєрдь Шорош, англ. George Soros, справжнє прізвище — Шварц (Schwartz); нар. 12 серпня 1930, Будапешт, Королівство Угорщина) — американський фінансист угорсько-єврейського походження, бізнесмен, фінансовий спекулянт[8][9][10][11], меценат і філантроп.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1930 у Будапешті, Угорщина. Батько Тівадар Шварц — адвокат, видатний діяч єврейської громади міста, фахівець із есперанто й письменник-есперантист.

У 1936 родина змінила своє прізвище на угорський варіант Шорош.

1947 — родина емігрує до Великої Британії.

Освіта

[ред. | ред. код]

1947–1950 — навчання в Лондонській школі економіки. У цей же час працював помічником менеджера на галантерейній фабриці.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1953–1956 — робота в компанії Зінгер і Фрідландер (Singer & Friedlander) у Лондоні.

1956 — переїзд у Нью-Йорк, США.

1956–1963 — брокер і фінансовий аналітик у компанії Wetheim & Co. Займається міжнародним арбітражем. Заснував новий метод торгівлі — внутрішній арбітраж.

1963–1966 — робота над філософською дисертацією «Тяжка ноша свідомості».

1967 — з капіталу фірми Arnhold & S.Bleichroeder в $ 100 тис. створив інвестиційний фонд із капіталом в $ 4 млн.

1969 — керівник і співвласник фонду Дабл Ігл (Double Eagle)

1970 — створив інвестиційну компанію, яка згодом стала знаменитим Квантумом (Quantum Group).

1979 — створив у США перший благодійний фонд «Відкрите суспільство».

1984 — відкрив благодійний фонд в Угорщині.

1988 — організував фонд у СРСР «Культурна ініціатива в підтримку науки, культури, і освіти». Однак незабаром діяльність фонду було припинено, бо гроші використовувалися не за призначенням.

1990 — заснував Центрально-Європейський університет у Будапешті, Празі й Варшаві.

16 вересня 1992 — заробив мільярд доларів на падінні фунту стерлінга.

1995 — капітал групи фондів Квантум оцінювали у більш ніж $ 10 млрд, а розміри особистих доходів Сороса становили приблизно третину цієї суми.

2000 — падіння індексу NASDAQ завдало Соросу збитків на суму майже $ 3 млрд. Після цього була проведена реорганізація Quantum і проголошено перехід до стратегії меншого ризику.

2002 — паризький суд визнав Сороса винним в одержанні прибутку через знання конфіденційної інформації (інсайдер). На думку суду, завдяки цим відомостям мільйонер заробив близько $ 2 млн на акціях французького банку Société Générale. Присуджено штраф у розмірі 2,2 млн євро.

2006 — займає 27 місце в списку найбагатших людей США. Його доходи за версією журналу Forbes оцінюються в $ 8,7 млрд.

Є почесним доктором Нової школи соціальних досліджень (Нью-Йорк), Оксфордського і Єльського університетів.

Благодійні фонди Сороса діють у більш ніж 50 країнах Східної Європи, країнах СНД, Африці, Латинській Америці, Азії й США.

Автор численних статей і книжок: «Алхімія фінансів» (1987 р.), «Відкриваючи радянську систему» (1990), «Підтримуючи демократію» (1991).

Двічі розлучений. У Сороса троє дітей від першого шлюбу й двоє від другого: Роберт, Андреа, Джонатан (від першої дружини Аналізи Вітчак), Олександр і Грегорі (від другої дружини Сьюзен Вебер Сорос).

Фінансист

[ред. | ред. код]

У 1956 переїхав до США, створив міжнародний інвестиційний фонд.

Філантроп

[ред. | ред. код]

Першу фундацію — Фонд Відкритого Суспільства — Сорос заснував у Нью-Йорку 1979, першу Східно-Європейську фундацію — в Угорщині 1984. Фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.

Дж. Сорос є головою Інституту відкритого суспільства. Свою благодійну діяльність він започаткував в 1979 р., коли підтримав прагнення чорношкірої молоді ПАР навчатись в університеті Кейптауна. У 1980-х він надавав фінансову підтримку дисидентам та організаціям Східної Європи, включаючи «Солідарність» в Польщі та «Хартія-77» в Чехословаччині. Свій перший фонд Сорос створив в своїй рідній Угорщині в 1984 р., в 1987 р. в СРСР та Фонд Стефана Баторія в Польщі в 1988. В Україні було створено «Міжнародний фонд „Відродження“».

Мережа фондів Сороса охоплює більш ніж 100 країн в Східній Європі, колишньому СРСР, Африці, Латинській Америці та США. Ці фонди спрямовані на створення і підтримку інфраструктури та інституцій відкритого суспільства. В 1992 заснував Центральноєвропейський університет із студентським містечком в Будапешті. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку громадянського суспільства та ін.

Мережа фундацій Сороса

[ред. | ред. код]

Її складають понад 30 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Північній Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, та інших країнах. Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства — Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства — Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.

Письменник

[ред. | ред. код]

Автор численних книг. Його статті та нариси з політики, суспільства та економіки регулярно друкуються у провідних газетах та журналах світу.

Багато з книжок Сороса перекладені українською. У 2011 року української мовою була видана збірка його лекцій «Лекції в Центрально-Європейському Університеті» (К.: Дух і літера, 2011, ISBN 978-1-58648-885-7). Також у 2014 році у цьому ж видавництві вийшла книга присвячена Джорджу Соросу та написана Чаком Судетіком «Філантропія Джорджа Сороса» (К.: Дух і літера, 2014, ISBN 978-966-378-337-6)

Книжки авторства та спів-авторства Сороса

[ред. | ред. код]
  • «Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?». (англ. The Tragedy of the European Union: Disintegration or Revival?. PublicAffairs, 2014). ISBN 978-1-61039-421-5.
  • «Фінансове сум'яття у Європі та США: Ессе». (англ. Financial Turmoil in Europe and the United States: Essays. PublicAffairs, 2012). ISBN 978-1-61039-161-0.
  • «Лекції в Центрально-Європейському Університеті». (англ. The Soros Lectures at the Central European University. PublicAffairs, 2010) ISBN 978-1-58648-885-7.
  • «Нова парадигма у фінансових ринках». (англ. The New Paradigm for Financial Markets: The Credit Crisis of 2008 and What it Means. PublicAffairs, 2008). ISBN 978-1-58648-683-9.
  • «Ера помилковості: наслідки війни з тероризмом». (англ. The Age of Fallibility: Consequences of the War on Terror. PublicAffairs, 2006) ISBN 978-1-58648-359-3.
  • "Утвердження демократії англ. Underwriting Democracy: Encouraging Free Enterprise and Democratic Reform Among the Soviets and in Eastern Europe. Free Press, 1991) ISBN 978-0-02-930285-9
  • «Джордж Сорос про глобалізацію». (англ. George Soros on Globalization. PublicAffairs, 2002) ISBN 978-1-58648-125-4 (м'яка обкладинка; PublicAffairs, 2005; ISBN 978-1-58648-278-7)
  • «Булька американської вищості». (англ. The Bubble of American Supremacy: Correcting the Misuse of American Power. PublicAffairs, 2003) ISBN 978-1-58648-217-6
  • «Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму» (англ. Open Society: Reforming Global Capitalism. PublicAffairs, 2001) ISBN 978-1-58648-019-6.
  • у співавторстві з М.А. Нотурном, «Наука та відкрите суспільство: майбутнє філософії Карла Поппера» (англ. Science and the Open Society: The Future of Karl Popper's Philosophy. CEU Press, 2000) ISBN 978-963-9116-69-6
  • «Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою». (англ. The Crisis of Global Capitalism: Open Society Endangered. PublicAffairs, 1998) ISBN 978-1-891620-27-0.
  • «Сорос про Сороса: тримаючи першість». (англ. Soros on Soros: Staying Ahead of the Curve. John Wiley, 1995) ISBN 978-0-471-12014-8 (м'яка обкладинка; Wiley, 1995; ISBN 978-0-471-11977-7)
  • «Відкриваючи радянську систему». (англ. Opening the Soviet System. Weidenfeld & Nicolson, 1990) ISBN 978-0-297-82055-0 (м'яка обкладинка: Perseus Books, 1996; ISBN 978-0-8133-1205-7)
  • «Алхімія фінансів». (англ. The Alchemy of Finance. Simon & Schuster, 1988) ISBN 978-0-671-66238-7 (м'яка обкладинка: Wiley, 2003; ISBN 978-0-471-44549-4)

Переклади українською

[ред. | ред. код]
Лекції та есе
  • Джордж Сорос. Мережа фундацій Сороса: ессе. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 24 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. До нового світового порядку: майбутнє НАТО: лекція. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Теорія рефлективності: лекція.[12] Переклад з англійської: Віктор Івченко. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Відкрите суспільство чи націоналістична диктатура?: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 23 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Боснія, 1 серпня 1993: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 15 с. ISBN ?
Книги
  • Джордж Сорос. Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму. Переклад з англійської: Катерина Грицайчук, Анатолій Пітик. Харків: Фоліо. 2018. 363 стор. ISBN 978-966-03-7762-2
  • Джордж Сорос. Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?. Переклад з англійської: Н. Комарова. Київ: Дух і літера. 2015. 240 с. ISBN 978-966-378-389-5
  • Джордж Сорос. Лекції в Центрально-Європейському Університеті. Переклад з англійської: Андрій Павлишин. Київ: Дух і літера. 2011. 136 с. ISBN 978-1-58648-885-7
  • Джордж Сорос. Джордж Сорос про глобалізацію. Переклад з англійської: Андрій Фролкін. Київ: «Основи». 2002. 173 с. ISBN 966-500-222-8
  • Джордж Сорос. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою. Переклад з англійської: Руслан Ткачук, Андрій Фролкін. Київ: Основи. 1999. 260 стор. ISBN 966-500-131-0
  • Джордж Сорос. Утвердження демократії. Переклад з англійської: Олександр Коваленко, В. Свінцицький. Київ: Основи. 1994. 224 с. ISBN 5-7707-5625-X

Сорос і Україна

[ред. | ред. код]

14 травня 1995 року обраний Іноземним членом Національної академії наук України за спеціальністю «Економіка та фінанси»[13].

17 червня 2014 відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка з Соросом, який через свій фонд «Відродження» ініціював створення стратегічної групи радників для допомоги українській владі у проведенні реформ і поінформував главу держави про підготовку стратегічного плану реформ для України[14].

Рішуче виступає за підтримку України ЄС та США.[15]

У 2015 році Сорос пробув в Україні шість днів і у розмові з журналістами заявив, що в жодній країні, де працює його фонд, він не був так довго. Крім того, він сказав, що має намір зайнятися стимулюванням українських переселенців займатися бізнесом[16].

12 листопада 2015 року нагороджений орденом Свободи — за значні особисті заслуги у зміцненні міжнародного авторитету Української держави, вагомий внесок у впровадження соціально-економічних реформ, багаторічну плідну благодійницьку діяльність[17][18]

Погляди

[ред. | ред. код]

Прихильник теорії відкритого суспільства і противник «ринкового фундаменталізму»[en]. Продовжувач ідей Карла Поппера. Вроджений есперантист.

Критика російської автократії

[ред. | ред. код]

Джордж Сорос — послідовний критик Росії з її авторитарно-бюрократичною політичною моделлю. Зокрема у 2005 Сорос заявив в інтерв'ю австрійському часопису Die Presse, що «Росія повинна бути виключена з групи «восьми провідних промислово розвинених країн» як країна, в якій не існує функціонуючої демократії, немає незалежних ЗМІ, немає політичної опозиції та судова влада залежить від уряду. Росія зробила кроки у зворотному напрямку»[19]. У січні 2013 на всесвітньому економічному форумі в Давосі він визначив: «Це економіка, що розвалюється, яку Путін веде в хибному напрямку»[20]. Він рекомендував інвесторам краще утриматися від інвестицій у російську економіку[21].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Kellner P. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ How Do You Say ‘Billionaire’ in Esperanto? — 2010.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ O'Donnell S., Melamed M. Derechos Humanos ® La Historia del CELS: De Mignone a Verbitsky, de Videla a Cristina — 2015. — С. 13. — ISBN 978-950-07-5310-4
  7. ↑ George Soros ties the knot — 2013.
  8. ↑ The Investing Style of George Soros. The Master Speculator. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  9. ↑ The #1 Investment Bet of the World’s Greatest Speculator. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  10. ↑ George Soros: The Philosophy of an Elite Investor. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  11. ↑ Сорос Дж. С 65 Открытое общество. Реформируя глобальный капитализм. Пер. с англ. — М.: Некоммерческий фонд «Поддержки Культуры, Образования и Новых Информационных Технологий», 2001. — 458 с. ISBN 5-94072—001-3. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  12. ↑ повна назва: Теорія рефлективності; лекція, прочит. на екон. ф-ті Массачусет. технол. ін-ту, Лаб. світ. економіки, Вашингтон, округ Колумбія, 26 квіт. 1994 року
  13. ↑ Сорос Джордж (Soros George).Статус в НАН України. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  14. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/17/7029330/ [Архівовано 20 червня 2014 у Wayback Machine.] Сорос створив свою групу підтримки України
  15. ↑ http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/10/23/7027101/ [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Сорос: треба підтримати Україну, та є небезпека, що Обама домовиться з Путіним
  16. ↑ Сорос буде стимулювати українських переселенців займатися бізнесом. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  17. ↑ Указ Президента України від 12 листопада 2015 року № 634/2015 «Про нагородження орденом Свободи»
  18. ↑ Президент України нагородив Джорджа Сороса орденом Свободи [Архівовано 15 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 12 листопада 2015
  19. ↑ Die Presse: Russland raus aus G-8 [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
  20. ↑ УНІАН: Сорос назвав Росію країною з економікою, що розвалюється [Архівовано 28 січня 2013 у Wayback Machine.](укр.)
  21. ↑ Forbes: Soros Lets It Rip In Question Time At Davos [Архівовано 28 січня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  22. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джордж Сорос
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Сорос&oldid=41357625