Юзеф Пузина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у селі [[Новий Мартинів]] (тепер — [[Галицький район|Галицького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]). Навчався у [[Львівський університет|Львівському університеті]]. Упродовж 33 років, починаючи з [[1884]] р., викладав математику в Львівському університеті.Юзеф князь Пузина закінчив гімназію у Львові в 1875. Відтак він навчався на філософському факультеті Львівського університету (1875–1880). Здобуваючи освіту в університеті, вивчав фізику, хімію, філософію та математику, передовсім відвідував лекції професора математики Лаврентія Жмурка.
Народився у селі [[Новий Мартинів]] (тепер — [[Галицький район|Галицького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]). Навчався у [[Львівський університет|Львівському університеті]]. Упродовж 33 років, починаючи з [[1884]] р., викладав математику в Львівському університеті. Юзеф князь Пузина закінчив гімназію у Львові в 1875. Відтак він навчався на філософському факультеті Львівського університету (1875—1880). Здобуваючи освіту в університеті, вивчав фізику, хімію, філософію та математику, передовсім відвідував лекції професора математики Лаврентія Жмурка.


У 1883–1884 навчальному році навчався у [[Берлін]]ському [[університет]]і, в якому слухав лекції [[професор]]ів Карла Вейєрштрасса, Леопольда Кронекера та Іммануеля Фукса. Повернувшись до Львова, пройшов процес габілітації в 1885. Ю. Пузина працював приват-[[доцент]]ом (1885–1889), надзвичайним професором (з 1899), звичайним [[професор]]ом (з 1892), керівником кафедри математики Львівського університету. Він також обіймав посади [[декан]]а філософського факультету (1894–1895) та [[ректор]]а (1904–1905) Львівського університету.
У 1883—1884 навчальному році навчався у [[Берлін]]ському [[університет]]і, в якому слухав лекції [[професор]]ів Карла Вейєрштрасса, Леопольда Кронекера та Іммануеля Фукса. Повернувшись до Львова, пройшов процес габілітації в 1885. Ю. Пузина працював приват-[[доцент]]ом (1885—1889), надзвичайним професором (з 1899), звичайним [[професор]]ом (з 1892), керівником кафедри математики Львівського університету. Він також обіймав посади [[декан]]а філософського факультету (1894—1895) та [[ректор]]а (1904—1905) Львівського університету.


Науковий доробок Ю. Пузини становить 22 праці. Найбільшим досягненням вченого була двотомна праця "[[Теорія аналітичних функцій]]", в якій автор зібрав найважливіші дослідження Вейєрштрасса, Коші, Рімана та інших відомих математиків, які стосуються теорії аналітичних функцій.
Науковий доробок Ю. Пузини становить 22 праці. Найбільшим досягненням вченого була двотомна праця «[[Теорія аналітичних функцій]]», в якій автор зібрав найважливіші дослідження Вейєрштрасса, Коші, Рімана та інших відомих математиків, які стосуються теорії аналітичних функцій.


Помер Ю. Пузина 31 березня, 1919 в Станкові і був похований в Стрию.
Помер Ю. Пузина 31 березня, 1919 в Станкові і був похований в Стрию.

Версія за 19:58, 17 червня 2019

Юзеф Пузина
пол. Józef Puzyna
Народився 18 квітня 1856(1856-04-18)
Новий Мартинів, Королівство Галичина і Володимирія, Австро-Угорська імперія, (тепер - Україна)
Помер 30 березня 1919(1919-03-30) (62 роки)
Станків
Поховання Стрий
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність політик, математик
Alma mater Львівський університет
Галузь Математика
Заклад Львівський університет
Посада посол до Галицького сейму[d]
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Карл Веєрштрас
Відомі учні Володимир Левицький, Отто Мартін Нікодим
Членство Академія знаньd
Рід Пузини
Батько Włodzimierz Antoni Puzynad
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пузина.

Юзеф Пузина (18 квітня 1856, Новий Мартинів — 30 березня 1919, Станків) — математик, професор Львівського університету. Походив із давнього українсько-білоруського ополяченого князівського роду Пузин.

Біографія

Народився у селі Новий Мартинів (тепер — Галицького району Івано-Франківської області). Навчався у Львівському університеті. Упродовж 33 років, починаючи з 1884 р., викладав математику в Львівському університеті. Юзеф князь Пузина закінчив гімназію у Львові в 1875. Відтак він навчався на філософському факультеті Львівського університету (1875—1880). Здобуваючи освіту в університеті, вивчав фізику, хімію, філософію та математику, передовсім відвідував лекції професора математики Лаврентія Жмурка.

У 1883—1884 навчальному році навчався у Берлінському університеті, в якому слухав лекції професорів Карла Вейєрштрасса, Леопольда Кронекера та Іммануеля Фукса. Повернувшись до Львова, пройшов процес габілітації в 1885. Ю. Пузина працював приват-доцентом (1885—1889), надзвичайним професором (з 1899), звичайним професором (з 1892), керівником кафедри математики Львівського університету. Він також обіймав посади декана філософського факультету (1894—1895) та ректора (1904—1905) Львівського університету.

Науковий доробок Ю. Пузини становить 22 праці. Найбільшим досягненням вченого була двотомна праця «Теорія аналітичних функцій», в якій автор зібрав найважливіші дослідження Вейєрштрасса, Коші, Рімана та інших відомих математиків, які стосуються теорії аналітичних функцій.

Помер Ю. Пузина 31 березня, 1919 в Станкові і був похований в Стрию.


Ю. Пузина вперше читав у Львові спеціальні математичні курси. З 1891 р. запровадив практичні заняття з математики. 1893 р. заснував математичний семінар, яким керував до 1918 р.

Основним напрямком наукової діяльності Ю.Пузини була теорія аналітичних функцій.

1905 р. — ректор Львівського університету, 1906 р. — його проректор.

Пузина був одним з нечисленних професорів Львівського університету, у якого не було польського шовінізму стосовно студентів-українців. Він був людиною доступною для молоді, охоче займався із здібними студентами та заохочував їх до наукової праці. Професор Ю. Пузина, колишній учень геніального К. Т. В. Веєрштрасса, працював із студентами і після лекцій, пропонував їм нову літературу та різні теми для наукової роботи.

Автор двотомної монографії «Теорія аналітичних функцій».

1900-1919 рр. був власником земель і патроном церков у селах Станків та Фалиш (тепер  — Стрийський район Львівської області).

Ю. Пузина помер 30 березня 1919 р. у Станкові, у своєму маєтку. Похований у Стрию в могильному склепі, на якому є напис польською мовою:

Тут спочиває Юзеф — князь Подільський Пузина народився 1856 р. — помер 1919 р. Ректор Університету Львівського. Член Академії Краківської. Дідич сіл Станкова, Фалиша, Пили

Цитати

В. Левицький писав в мемуарах: «Йому завдячую те знання математики, яке маю дотепер: завдяки йому пізнав я усі модерні теорії і методи, завдяки йому набрав я замилування до праці та охоти до самостійних дослідів»

Студети

Література

  • Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Зб. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука. — Львівська істор.-просвіт. організ. «Меморіал», 1992. — 544 с., арк. іл. — ISBN 5-8690-010-6.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Пузина&oldid=25439170