Теребіжі (ботанічний закзаник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Теребіжі)
Перейти до: навігація, пошук
Теребіжі
Розташування: Україна Україна,
Хмельницька область,
Славутський район,
біля села Голики
Найближче місто: Славута
Площа: 30,3 гектара
Водні об'єкти: 4 озера
Заснований: 1995
Керівна
організація:
Державне підприємство «Славутське лісове господарство»

Теребіжі — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Славутську районі Хмельницької області, біля села Голики.

Площа 30,3 га. Охоронний режим встановлено 1995 року (як гідрологічний заказник), сучасний статус (як ботанічний заказник) затверджено 2005 року[1]. Підпорядковується державному підприємству «Славутське лісове господарство» і розташований у приналежному йому Голицькому лісництві.

В заказнику охороняється природний комплекс з чотирьох озер, розташованих між ними грив та прилеглих до водойм соснових лісів. Територія урочища — це колишня долина стоку льодовикових вод. Усі водойми перебувають на різних стадіях евтрофікації, а три з них вже почали перетворюватися на болота.

Флора[ред.ред. код]

В заказнику добре представлені такі типи рослинності як лісова, болотна, прибережно-водна, а також фрагментарно лучна. Найпоширенішими є угруповання мезотрофних боліт, зокрема асоціація пухнатоплодо-осоково-сфагнова. На цих безлісних, добре обводнених болотах зростають види з Переліку рослин, які потребують охорони у Хмельницькій області: пухівка піхвова, образки болотні, комахоїдна рослина — росичка круглолиста.

Оліготрофним болотам притаманні ценози сосново-пухівково-сфагнової асоціації, а також угруповання пухівки піхвової на суцільному сфагновому покриві. На цих ділянках наявний розріджений деревний ярус із сосни і берези пухнастої.

По краям найменш зарослого озера розташовані ценози евтрофних боліт. Тут можна побачити угруповання очерету, осоки омської, рогозу вузьколистого, місцями із співдомінуванням лепешняку великого. В цих місцях зростають регіонально рідкісні рослини — ситник розчепірений і вовче тіло болотне.

Найбільшу наукову цінність Теребіжів становить дуже рідкісна рослина — осока богемська, занесена до Червоної книги України. Це єдине зареєстроване місцезростання цього виду для усієї рівнинної частини України. До рідкісних ценозів водних плес слід віднести угруповання латаття сніжно-білого, занесені до Зеленої книги України, фрагменти угруповань, утворених червонокнижними ситником бульбистим, пухирником малим та їжачою голівкою малою, яка охороняються у Хмельницькій області.

Лісова рослинність горбистих ділянок навколо озер, представлена переважно сосновими лісами: лишайниковими на найсухіших горбах, зеленомоховими — на некрутих схилах і плескатих вирівняних ділянках, чорницево-зеленомоховими — у невеликих зниженнях рельєфу. Найбільшу площу займають зеленомохові ліси, у яких зростають три види плаунових, занесені до Червоної книги України — дифазіаструм сплюснутий, баранець звичайний та плаун колючий.

Невеликі ділянки пустищних лук представлені угрупованням біловуса стиснутого разом з мітлицею тонкою та щучником дернистим.

Примітки[ред.ред. код]