Теребіжі (ботанічний заказник)
| Теребіжі (заказник) | |
|---|---|
| 50°13′40″ пн. ш. 26°49′45″ сх. д. / 50.22778° пн. ш. 26.82917° сх. д.Координати: 50°13′40″ пн. ш. 26°49′45″ сх. д. / 50.22778° пн. ш. 26.82917° сх. д. | |
| Розташування: |
 Україна,Хмельницька область, Славутський район, біля села Голики |
| Найближче місто: | Славута |
| Площа: | 30,3 га |
| Водні об'єкти: | 4 озера |
| Заснований: | 1995 р. |
| Керівна організація: |
ДП «Славутське лісове господарство», Голицьке лісництво |
  Теребіжі (заказник) | |
Теребіжі — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Славутську районі Хмельницької області, на захід від села Голики.
Площа 30,3 га. Охоронний режим встановлено 1995 року (як гідрологічний заказник), сучасний статус (як ботанічний заказник) затверджено 2005 року[1]. Підпорядковується державному підприємству «Славутське лісове господарство» (Голицьке л-во, кв. 64, вид. 8, 13, 14, 21, 27, 31, 33, 34).
В заказнику охороняється природний комплекс з чотирьох озер, розташованих між ними грив та прилеглих до водойм соснових лісів. Територія урочища — це колишня долина стоку льодовикових вод. Усі водойми перебувають на різних стадіях евтрофікації, а три з них вже почали перетворюватися на болота.
Флора[ред. • ред. код]
В заказнику добре представлені такі типи рослинності як лісова, болотна, прибережно-водна, а також фрагментарно лучна. Найпоширенішими є угруповання мезотрофних боліт, зокрема асоціація пухнатоплодо-осоково-сфагнова. На цих безлісних, добре обводнених болотах зростають види з Переліку рослин, які потребують охорони у Хмельницькій області: пухівка піхвова, образки болотні, комахоїдна рослина — росичка круглолиста.
Оліготрофним болотам притаманні ценози сосново-пухівково-сфагнової асоціації, а також угруповання пухівки піхвової на суцільному сфагновому покриві. На цих ділянках наявний розріджений деревний ярус із сосни і берези пухнастої.
По краям найменш зарослого озера розташовані ценози евтрофних боліт. Тут можна побачити угруповання очерету, осоки омської, рогозу вузьколистого, місцями із співдомінуванням лепешняку великого. В цих місцях зростають регіонально рідкісні рослини — ситник розчепірений і вовче тіло болотне.
Найбільшу наукову цінність Теребіжів становить дуже рідкісна рослина — осока богемська, занесена до Червоної книги України. Це єдине зареєстроване місцезростання цього виду для усієї рівнинної частини України. До рідкісних ценозів водних плес слід віднести угруповання латаття сніжно-білого, занесені до Зеленої книги України, фрагменти угруповань, утворених червонокнижними ситником бульбистим, пухирником малим та їжачою голівкою малою, яка охороняються у Хмельницькій області.
Лісова рослинність горбистих ділянок навколо озер, представлена переважно сосновими лісами: лишайниковими на найсухіших горбах, зеленомоховими — на некрутих схилах і плескатих вирівняних ділянках, чорницево-зеленомоховими — у невеликих зниженнях рельєфу. Найбільшу площу займають зеленомохові ліси, у яких зростають три види плаунових, занесені до Червоної книги України — дифазіаструм сплюснутий, баранець звичайний та плаун колючий.
Невеликі ділянки пустищних лук представлені угрупованням біловуса стиснутого разом з мітлицею тонкою та щучником дернистим.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
| ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
