Тіхама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіхама на карті.
Як сходяться гори центрального Ємену і Тіхама. Розтин.
Тіхама

Тіхама (араб. تهامة‎) — в основному піщана пустеля, яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході Аравійського півострову, між Червоним морем і передгір'ями хребтів Ель-Хіджаса та Ель-Асира в межах Саудівської Аравії та Ємена. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними останцями та численними сухими русламиваді, що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають в горах Ель-Асир, і мають постійний стік.

Клімат тропічний, пустельний. Опадів випадає незначна кількість – менше 100 мм. Середньорічна температура – плюс 22-24°С, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30°С. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають піщані бурі та запорошені тумани, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу вологість повітря в Тіхамі, роблячи клімат важким.

Історія[ред. | ред. код]

В XVII столітті голландці та англійці створили в Мокхе кавові факторії; французи і португальці намагалися зміцнитися в Тіхамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798-1801 англ. місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла зростанню сепаратістістской тенденцій єменських феодалів.[1]

На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваххабітів, а в 1818 році імамат втратив Тіхаму, зайняту єгипетськими військами. В 1840 році, після евакуації єгиптян, Тіхама відійшла під владу шерифів міста Абха (обл. Асир), в 1849 році в ній була відновлена влада османської Адміністрації.[1]

У роки війни англійські війська окупували єменський острів Камаран (1915 рік) і Тіхаму (в т.ч. місто-порт Ходейда, яке в 1921 году Англія передала Ассиру); виник англо-єменський конфлікт 1918-28 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену.[1]

У 1919 році проголосивший себе королем Ємену Яхая бен Мухаммед Хамід-ад-Дін остаточно розірвав васальні відносини з Османською імперією. Держава Яхаї, що займало в той час гірський Ємен, стало центром об'єднавчого руху єменських племен. В 1925 році була звільнена Ходейда і решта території Тіхама.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бабаев А.Г., Дроздов Н.Н., Зонн И.С., Фрейкин З.Г. Пустыни. – М.: Мысль, 1986. – 318 с.