Українці Куби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українці Куби — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Куби. Функції об'єднувача частково виконує Посольство України в Республіці Куба.

Історія[ред.ред. код]

Невеличка міграція українців до Куби почалася з 1960-х років, коли було встановлено особливі відносини з Радянським Союзом. У рамках програм надання допомоги українські фахівці (освітяни, медики, інженери, військовики) перебиралися на острів для тимчасової роботи. Згодом контракти продовжувалися. Деяка частка залишилася на тривалий час, проте більшість повернулася на батьківщину (наприклад, батьки футболіста В. Кернозенка).

З розпадом Радянського Союзу та постанням незалежної України міграція на деякий час припинилася, оскільки було перервано зв'язки. Водночас і далі діяла програма (започаткована 1990 року) щодо допомоги урядом Куби українським дітям, що постраждали під час Чорнобильської аварії. З 1990 року по 2012-й кубинські лікарі практично безкоштовно лікували українських дітей від найважчих недуг, з якими українська медицина не завжди могла впоратися. Разом з дітьми за кордоном перебували деякі їхні родичі. Таким чином, на Кубі утворилася на деякий час невеличка українська дитяча діаспора. Загалом пройшли таке оздоровлення понад 21 тис. дітей. Деякі діти перебували тут протягом 20 років, оженилися та працюють на Кубі.

Значний відсоток становлять жінки, що вийшли заміж за кубинців. Інша частина українців перебралася на Кубу наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років у пошуках роботи та гарної кар'єри. Певний відсоток становлять українські туристи та відпочивальники.

Нині доволі важко порахувати сучасну українську діаспору, оскільки більшість є російськомовними, себе уособлюють з радянською культурою, святкують свята колишнього Радянського Союзу. Українці Куби більше себе ідентифікують з містом свого народження в Україні. Тому організованої громади у вигляді спілки чи клубу не створено.

У Гавані діє православна церква Московського патріархату, якій надають допомогу українські депутати (колишні члени Партії регіонів). Служби українською мовою час від часу проводять лише у греко-католицькій церкві, а також у грецькій церкві Миколи Чудотворця в Гавані, де нарівні з грецькими священниками служить о. Андрій (батько — кубинець, мати — українка зі Львова).

Джерела[ред.ред. код]