Українці Воєводини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Українці у Воєводині — одна з національних меншин в автономному краї Воєводина, що в Сербії.

Історія[ред.ред. код]

На території сучасної Воєводини здебільшого з'явилися після звільнення південної Угорщини від турків у часи Габсбурзької монархії. Належать до новішої хвилі української еміграції. Переселенці з України ранішої хвилі еміграції називали себе русинами, оскільки такою була тодішня самоназва тих українців.

Українці-католики піддавалися асиміляційному тиску з боку влади Габсбургів (германізація), а в ХІХ столітті — з боку угорської (мадяризація) влади.

Після входження краю в Югославію частина українців православної віри була асимільована сербами, головним чином унаслідок природної асиміляції: сербізація полегшувалася через схожість слов'янських мов і належність до православ'я.

Мова і релігія[ред.ред. код]

Говорять українською мовою. За віросповіданням — греко-католики.

Чисельність[ред.ред. код]

За даними перепису 2002 року у Воєводині проживало 4365 українців, що робило їх 12-ю за чисельністю національною громадою краю. Крім того, під час цього перепису 15 626 жителів Воєводини записалися «русинами», які у Сербії нині офіційно вважаються окремою національністю. Таким чином, русини становлять шосту за чисельністю національну групу краю, а зважаючи на те, що такою була самоназва вихідців з України ранньої хвилі еміграції, їх теж не можна не враховувати при визначенні справжньої чисельності українців у Воєводині. При чому ареал розселення як власне українців, так і офіційних русинів здебільшого збігається. Більшість із них мешкають у Бачці: у муніципалітетах Вербас, де українців налічується 2,12%, а русинів — 8,21%, та Кула з часткою 3,00% і 11,16% відповідно.

Органи обліку населення до 1991 року записували українців укупі з з особами українського походження, що себе ідентифікують як "русини". Статистичні дані за 1880 рік засвідчують, що українців і русинів було 9 299, що становило 0,8% населення сьогоденної території краю. Вони посідали сьоме місце за чисельністю, після сербів, німців, угорців, хорватів (разом з якими облікували бунєвців і шокців), румунів і словаків. За переписом 1890 року, українців разом із русинами було 11 022 душі, що теж становило 0,8% тодішнього населення краю. Вони знову були сьомими за кількістю. Перепис 1900 року виявив 12 663 українці і русини, що являло 0,9% населення нинішньої території краю. Вони залишалися сьомими за кількістю. За даними перепису 1948 року, у Воєводині налічувалося 22 083 українці, записані з русинами як одне ціле, що становило 1,3% населення. Вони були восьмою за чисельністю національною громадою. За переписом 1981 року, у краї проживали 24 306 українців і русинів, які разом складали 1,2% населення. Вони знову були сьомими за кількістю. Лише починаючи з перепису 1991 року, українців почали записувати окремо від русинів. За даними цього перепису, було 2 057 українців, що становило 0,1% населення (15-те місце за чисельністю), та 17 889 русинів, що становило 0,9% населення (10-те місце). Перепис 2002 зафіксував 4 635 українців (0,1%) і 15 626 русинів (0,77%), які за кількістю посідали 12-те і 10-те місця відповідно.

Культура[ред.ред. код]

Друковане періодичне видання українців і русинів краю — «Руске слово».

Посилання[ред.ред. код]