Українці в Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська діаспора в Грузії.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавній літопис свідчить, що знайомство українського й грузинського народів відбулося ще в Х-XI століттях. У взаємному зацікавленні та зближенні двох народів велику роль відіграли політичні, воєнні, релігійні та інші фактори.

Поява перших українців, які поселилися в Грузії, відноситься до другої половини XVIII століття, коли російська цариця Катерина II розігнала непокірну Запорозьку Січ. Тоді чимало козаків були змушені тікати на Південь, а частина з них опинилася в Грузії. У другій половині XIX століття в Грузії відбулися події, які привели до появи вільних земельних територій i, зокрема, в Абхазії. Внаслідок їх заселення тут з'явилися російські, українські, вірменські, грецькі та інші села.

За даними першого загального перепису населення російської імперії 1897 року, на території Грузії мешкало близько 8,5 тисяч українців, з яких близько 64 % у містах, а 36 % у сільській місцевості. Притік українського населення до Грузії не стихав і продовжувалося переселення українців різних верств, у тому числі й інтелігенції. З 1866 року до самої смерті у 1914 році в тут мешкав український педагог, археолог та етнограф Олександр Стоянов, який був директором Кутаїської гімназії, провадив етнографічні та археологічні дослідження у Грузії та відстоював права грузинської мови та культури.

Із середини XIX століття у Тбілісі існувала невелика українська колонія. У 1917 тут відбувся Український Військовий з'їзд, на якому було створено Українську Військову Раду Закавказзя й Українську Раду в місті Тбілісі.

Влітку 1917 року у м.Горі засновано Українську Громаду на чолі із Швиндиним, Солукою та Борщем чисельністью близько 100 осіб. 31 липня 1917 року вони організували театральну виставу, виручку від якої передали на Український Національний Фонд[1].


З 1926 року починається новий, насиченіший етап переселення українців до Грузії. Він охоплює роки довоєнних п'ятирічок. Цьому сприяли високі темпи розвитку господарства, промисловості, розширення мереж курортних установ і залучення до цього значної кількості кваліфікованих спеціалістів з України.

Сьогодення[ред. | ред. код]

У 1992 створену Асоціацію Українців — мешканців Грузії.

У 2001 в Тбілісі відбувся Форум представників українських організацій в Грузії. Форум створив Координаційну Раду Українців Грузії. Однією зі знакових подій останніх років для української діаспори в Грузії стало відкриття Першої української школи імені Михайла Грушевського. Школа фінансується з бюджету Грузії. Програма у школі — українська. Міністерство освіти і науки України надіслало з Києва букварі, підручники, методики, карти. Випускники отримують два дипломи про середню освіту — українського та грузинського зразків (на даний час 2016 рік, школа втратила статус Української).

З 2010 учні Міжнародної школи Грузії мають змогу вивчати українську як у обсязі необов'язкового курсу, так і з можливістю складання іспитів за вимогами програми міжнародного бакалаврату «IB Diploma Programme» на рівні «UKRAINI A LIT».[2]

З 2001 року Грузино-український будинок преси та книги, очолюваний Валентиною Марджанішвілі, видає газету «Український вісник». Валентина Василівна також стала автором і видавцем першого грузино-українського розмовного словника.[3]

При посольстві України в Грузії діють курси з вивчення української мови, які організовано для людей, що бажають вивчити її для роботи або для себе.

2014 після початку конфлікту 7 квітня 2014 року на сході України та анексї Криму росією, почалася чисельна хвиля еміграції українців до Грузії.

2015 року у квітні було зареєстровано організація «Форум Українців Грузії».

Українські громадські організації Грузії[ред. | ред. код]

  • Культурно-просвітнє товариство українців «Славутич»
  • Міжнародний український Центр дружби і культури «Світлиця»
  • Товариство українців м. Зугдіді «Олеся»
  • Товариство українців м. Каспі «Червона калина»
  • Грузино-українська культурно-просвітня асоціація «Дружба»
  • Грузино-Українська асоціація «Дружба»
  • Грузино-українське культурно-просвітнє товариство ім. Лесі Українки
  • Українська Жіноча Рада Грузії
  • Некомерційна організація Форум Українців Грузії

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газета Гадяцького земтва, 1917, № 85.
  2. New School International School of Georgia на сайті International Baccalaureate (англ.)
  3. Анастасія Хілевська (28.10.2016). «Україна зараз, це Грузія 1990-х». Розповідь про українку з великим серцем, грузинську гостинність та жіночу мудрість. Восточный фарватер. Процитовано 18.07.2018.