Українці Республіки Комі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українці Республіки Комі — одна з етнічних громад на території Республіки Комі, яка сформувалася історично та зробила значний внесок в освоєння й розвиток цього північного регіону Росії. Більшість сучасної української діаспори становлять нащадки політичних репресованих і спецпереселенців, які опинилися на території в 1930—1950-х роках, а також українські фахівці, що переселилися з УРСР під час промислового розвитку регіону в другій половині ХХ століття[1].

За даними перепису населення 2010 року чисельність українців становить 36 082 осіб (4,2%) — це третя найбільша етнічна група Республіки Комі[2]. Пік української присутності припав на 1989 рік, коли в республіці проживало понад 100 тисяч українців[3].

Історія[ред. | ред. код]

Громадян, висланих в примусовому порядку в період репресивної політики держави з місць постійного проживання у віддалені райони країни (СРСР) в 1930—1950-і рр., називали спецпереселенцями[1].

У Північний край спецпереселенці почали заселятися з 1930 року під час масової колективізації і розкуркулення в центральних і південних районах Радянського Союзу. За даними досліджень, до Північного краю з Української РСР в 1930-31 рр. було відправлено 19 658 сімей, або близько 100 000 осіб[1].

Виділяють кілька етапів формування української діаспори в Республіці Комі[1]:

  • Перша хвиля. 15 липня 1930 року в 16 км від села Грива Сисольського району Комі АРСР з'явилося поселення Воквад. Станом на 8 червня 1933 року в 30 бараках поселення проживало 396 сімей: всього 1712 осіб, з них 799 чоловіків, 913 жінок і 655 дітей. За працездатністю вони розподілилися так: 1 категорія — 906 людей, 2 категорія — 357 людей, 3 категорія — 449 людей. Керував поселенням комендант. Поселенці працювали на лісозаготівлі. Тут були росіяни, українці, німці, башкири, татари та інші. У 1930 році в Комі АРСР прибуло 354 перших українців-«спецпереселенців». У період 1930-1936 рр. їх кількість щороку зростала.
  • Друга хвиля. Наступна хвиля заселення українцями Комі пов'язана з депортаціями «соціально чужих елементів» із Західної України в 1940—41 рр.
  • Третя хвиля. Наприкінці Другої світової війни і в період до 1953 року в Комі АРСР з'явилася нова велика група репресованих українських громадян — це жителі південних і західних областей Української РСР, члени сімей учасників ОУН і УПА. Репресовані прибували з Житомирської, Одеської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Київської областей. На 01 січня 1947 року в Комі АРСР налічувалася 5531 особа — член сімей учасників ОУН і УПА. 1949 року українці становили 9,5% від загального числа переселенців, більше було тільки німців і росіян. До кінця 1954 року тільки в Інтінському таборі українці становили 24% всіх ув'язнених.
  • Четверта хвиля. У 1956-1958 рр. українці їхали на Північ так званим оргнабором для роботи на шахтах Воркути і Інти. Частка українців у північній промисловій частині Комі становила 41,3%.
  • П'ята хвиля. У наступні роки українці та їхні сім'ї їхали на Північ через роботи. Передбачалося, що на Півночі можна більше заробити більше. Фахівці — випускники вузів і технікумів — прямували на Крайню Північ за держрозподілом.
  • Шоста хвиля. У 2014 році до Республіки Комі почали прибувати організовані групи так званих «вимушених біженців» зі сходу України. Переселення пов'язано з початком бойовими діями в Донецькій і Луганській областях між членами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» і Збройними силами України. Багато хто з прибулих у республіку приїхали до своїх родичів, які проживають тут на постійній основі як українці Росії.

Чисельність[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності українців Республіки Комі згідно з даними переписів населення:

1926 р.[4],

людей

% 1939 р.[5],

людей

% 1959 р.[6],

людей

% 1989 р.[7],

людей

% 2002 р.[8],

людей

% 2010 р.[9][10],

людей

%
усього 207314 100,00 % 318996 100,00 % 806199 100,00 % 1250847 100,00 % 1018674 100,00 % 901189 100,00 %
українці 34 0,02 % 6010 1,88 % 80132 9,94 % 104170 8,33 % 62115 6,13 % 36082 4,22 %

Українські організації в Республіці Комі[ред. | ред. код]

Громадські інтереси української громади представляє громадська організація національно-культурна автономія (НКА) «Україна»[11].

25 жовтня 1991 року на зборах українців міста Сиктивкар було засновано організацію Товариство національної культури "Україна" в Комі РСР. 1997 року організація перейменовано в національно-культурну автономію українців (НКА) «Україна» в Республіці Комі. Засновниками НКА стали Іван Олійник, Ольга Шевчук, Ніна Питова. Головами громади були: Марія Ковальчук (1989-1995), Ольга Шевчук (1995-2005), Михайло Бедрековський (2005-2006), Василь Гапонеко (2005-2007), Костянтин Заболотний (2007-2008), Микола Доломина (2008-2011); з 2011 року чинним головою став Олександр Павленко[11].

У республіці 8 міст і 13 районних муніципальних округів — і всюди проживають українці. У всіх містах і 10 районах діють місцеві громади відповідно до Статуту НКА «Україна». Основні цілі діяльності — збереження народних традицій, культури, української творчості[11].

У 2016 році Національно-культурна автономія українців в Комі відзначила 25-річний ювілей у Домі дружби народів. Під час святкового заходу була проведена концертна програма за участю творчих колективів. Хор «Україна», який виступив практично в повному складі, виконав кілька пісень. Привітали українців і представники інших автономій Комі. Козаки заспівали пісні українською мовою, білоруси читали вірші і співали, молодіжний колектив німецької автономії виступив з танцем[12].

Окрім концертної програми, відбулася презентація книги Наталії Дубської «Українці в Республіці Комі», приурочена до 25-річчя створення громадської організації. У книзі розповідається про українців, які волею долі опинилися на території Комі. Серед них були і Герої СРСР, соцпраці, вчені, письменники, політики, а також прості трудівники, які працювали на благо республіки. Н. Дубська розповіла, що матеріал для своєї книги вона збирала, працюючи в архівах і в Комі регіональному фонді щодо увічнення пам'яті жертв репресій «Покаяння». У майбутньому автор планує видати книги про кожне з відділень національно-культурної автономії українців в Комі[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Украинцы в Республике Коми — Спецпереселенцы. ukrainakomi.ru. Процитовано 2017-03-26. (рос.)
  2. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. (рос.)
  3. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. demoscope.ru. Процитовано 2017-03-26. (рос.)
  4. Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми (Зырянская) АО
  5. Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  6. Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  7. Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
  8. Всероссийская перепись населения 2002 года: Население по национальности и владению русским языком по субъектам РФ
  9. Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года
  10. Всероссийская перепись населения 2010 года. Официальные итоги с расширенными перечнями по национальному составу населения и по регионам.: см.
  11. а б в Краткая справка об украинцах Республики Коми. ukrainakomi.ru. Процитовано 2017-03-26. 
  12. а б Комиинформ | 25-летний юбилей отметила национально-культурная автономия украинцев Коми. komiinform.ru. Процитовано 2017-03-31.