Фірсенко Максим Васильович
| Максим Фірсенко | |
|---|---|
|
| |
| Максим Фірсенко | |
| Ім'я при народженні | Максим Фирсенко |
| Дата народження | 26 вересня 1984 (39 років) |
| Місце народження | Одеса, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Професія | продюсер, режисер, сценарист, актор |
| Кар'єра | 2009—2018 |
| IMDb | ID 4447794 |
 Фірсенко Максим Васильович у Вікісховищі | |
Максим Васильович Фірсенко (нар. 26 вересня 1984 року, Одеса) — український кінопродюсер, сценарист, режисер та актор, член Української кіноакадемії, директор Кіностудії «Порто-Франко Фільм».
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 26 вересня 1984 року в Одсеі в сім'ї міліціонера та перекладача німецької мови.
У 2006 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Журналістика». У 2009 році закінчив Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».[1]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Фірсенко продюсував стрічки різних форматів: короткометражні, документальні та повнометражні фільми.
Продюсер[ред. | ред. код]
- Короткометражні фільми
- (2006) «Кафедра журналістики 2005: Будні та свята», 16 хв. (режисер Максим Фірсенко) — випускна робота (документальний фільм) на спеціальності «Журналістика» Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
- (2008) «DeadWorld», 2 хв. (режисер Максим Фірсенко) — соціальна реклама знята в рамках конкурсу Film Your Issue.
- (2009) «Продати Караваджіо», 10 хв. (режисер Максим Фірсенко) — випускна робота (короткометражний художній фільм) в Одеській кіношколі ім. Віри Холодної.
- (2009) «Музики-мандрівники», 5 хв. (режисер Анастасія Храмова) — випускна робота (короткометражний документальний фільм) в Одеській кіношколі ім. Віри Холодної.
- (2011) Покоління, 8 хв. (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм.
- (2011) «Шаббат», 25 мин. (режисер Юрій Садомський) телефільм.
- (2012) «Шуточка» (режисер Олександр Драглюк) — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2012) «Post Scriptum» (режисер Анастасія Храмова) — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2012) «Драма без кави та цигарок» (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2012) «Гіркі забобони» (режисер Віктор Тросін) — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2014) Олександр Довженко. Одеський світанок 25 хв. (режисер Артем Антонченко) — короткометражний документальний фільм.
- (2017) «Чаклун Гнат та люди» 11 хв. (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм за мотивами оповідання Віктора Пєлєвіна[2].
- Повнометражні фільми
- (2012) У кожного свій Чехов альманах[3].
- (2013) Не хочу помирати режисер Аліса Павловська.[4].
- У пост-продакшині Егле: Королева Вужів режисер Федір Александрович, Артем Рижиков.
- У пост-продакшині Південний сценарій режисер Володимир Мірзоєв, Захар Хунгурєєв.[5]
- Не завершений Колесо Фортуни: Сага про Злиднів режисер Максим Фірсенко, проект заморожений на стадій виробницта через складнощі в російсько-українських відносинах.[6].
Режисер[ред. | ред. код]
- (2006) «Кафедра журналістики 2005: Будні та свята», 16 хв. — випускна робота (документальний фільм) на спеціальності «Журналістика» Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
- (2008) «DeadWorld», 2 хв. соціальна реклама знята в рамках конкурсу Film Your Issue.
- (2009) «Продати Караваджіо», 10 хв. — випускна робота (короткометражний художній фільм) в Одеській кіношколі ім. Віри Холодної.
- (2011) Покоління, 8 хв. — короткометражний фільм.
- (2011) «Шаббат», 25 мин. (співрежисер, режисер Юрій Садомський) — телефільм.
- (2012) «Драма без кави та цигарок» — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2017) «Чаклун Гнат та люди» 11 хв. — короткометражний фільм за мотивами оповідання Віктора Пєлєвіна.
- Колесо Фортуни: Сага про Злиднів — проект заморожений на стадій виробницта через складнощі в російсько-українських відносинах.
Сценарист[ред. | ред. код]
- (2006) «Кафедра журналістики 2005: Будні та свята», 16 хв. (режисер Максим Фірсенко) — випускна робота (документальний фільм) на спеціальності «Журналістика» Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
- (2008) «DeadWorld», 2 хв. (режисер Максим Фірсенко) — соціальна реклама знята в рамках конкурсу Film Your Issue.
- (2009) «Продати Караваджіо», 10 хв. (режисер Максим Фірсенко) — випускна робота (короткометражний художній фільм) в Одеській кіношколі ім. Віри Холодної.
- (2011) Покоління, 8 хв. (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм.
- (2012) «Драма без кави та цигарок» (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм з альманаху У кожного свій Чехов.
- (2017) «Чаклун Гнат та люди» 11 хв. (режисер Максим Фірсенко) — короткометражний фільм за мотивами оповідання Віктора Пєлєвіна.
- Колесо Фортуни: Сага про Злиднів (режисер Максим Фірсенко), проект заморожений на стадій виробницта через складнощі в російсько-українських відносинах.
Актор[ред. | ред. код]
- (2006) фільм «Іноземці» (режисер Олексій Колмогоров) — відвідувач кафе, офіціянт.
- (2006) документалка «Кафедра журналістики 2005: Будні та свята» (режисер Максим Фірсенко) — грає самого себе.
- (2007) фільм Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні (режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич) — французький офіцер.
- (2008) реклама «DeadWorld», (режисер Максим Фірсенко) — головна роль.
- (2009) короткометражка «Продати Караваджіо» (режисер Максим Фірсенко) — відвідувач бару.
- (2009) короткометражка «Радіомашина» (режисер Людмила Соколова) — хлопець.
- (2011) короткометражка Покоління (режисер Максим Фірсенко) — пасажир в автобусі.
- (2011) телефільм «Шаббат»(режисер Юрій Садомський) — автомийник.
- (2011) документалка «Восьмий» (режисер Миколай Бондарчук, Миколай Єрьомін) — грає самого себе [7].
- (2012) альманах У кожного свій Чехов (альманах) — маньяк.
- (2014) докудрама Олександр Довженко. Одеський світанок (режисер Артем Антонченко) — актор кіностудії.
- (2017) документалка Prince parmi les hommes (режисер Stephan Crasneanscki) — грає самого себе.
- фільм Південний сценарій (режисер Володимир Мірзоєв, Захар Хунгурєєв) — перехожий.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ОРІДУ НАДУ при Президентові України. www.oridu.odessa.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Украинский режиссер экранизировал первый рассказ Пелевина. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ У каждого свой Чехов. BEZКино — новости украинского кино (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Максим Фирсенко: «Не хочу умирать» как зеркало одесской действительности. www.reporter.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
- ↑ Россияне снимают в Одессе кино почти без бюджета. 13 серпня 2013. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Колесо фортуны: Сага о Злыднях. BEZКино - новости украинского кино (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Vos'moy, архів оригіналу за 9 вересня 2019, процитовано 19 серпня 2018
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Maksym Firsenko на сайті IMDb (англ.)
- Максим Фирсенко [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru
- Максим Фирсенко [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] на сайті kinopoisk.ru
|
| |||||||||||||||||