Хотин (Березнівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хотин
Hotyn berezn prapor.png
Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район Березнівський район
Рада/громада Прислуцька сільська рада
Код КОАТУУ 5620488303
Основні дані
Засноване 1517
Населення 1482
Площа 1,46 км²
Густота населення 1015,07 осіб/км²
Поштовий індекс 34667
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 50°56′58″ пн. ш. 26°51′18″ сх. д. / 50.94944° пн. ш. 26.85500° сх. д. / 50.94944; 26.85500Координати: 50°56′58″ пн. ш. 26°51′18″ сх. д. / 50.94944° пн. ш. 26.85500° сх. д. / 50.94944; 26.85500
Середня висота
над рівнем моря
165 м
Водойми Случ
Місцева влада
Адреса ради 34642, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Прислуч, вул.Андріївська,41 , тел. 3-57-34
Карта
Хотин. Карта розташування: Україна
Хотин
Хотин
Хотин. Карта розташування: Рівненська область
Хотин
Хотин

Хоти́нсело в Україні, в Березнівському районі Рівненської області. Населення становить 1482 осіб. В селі знаходиться Свято-Покровський чоловічий монастир(в. о. намісника ігумен Макарій) та Свято-Троїцький храм(настоятель протоієрей Микола Мудрий). Поблизу села знаходиться археологічна пам'ятка стоянка доби мезоліту. Село, підпорядковане Прислуцькій сільській раді, розташоване за 17 км від районного центру, на правому березі річки Случ. Лівий та правий берег річки з’єднує понтонний міст. Населення – 1250 осіб.

Назва села[ред. | ред. код]

Назва села пов’язана з історичними подіями далекого минулого, одна з версій походження від власного імені Хотина, яка врятувала людей від винищення турками, пізніше вона поселилась і жила на місці сучасного села. Інша версія походження назви села Хотин від видозміненого слова «Хатинь». Уперше в письмових джерелах Хотин згадується 1577 р. На території села виявлено поселення доби ранньої бронзи, на якому знайдено крем’яні знаряддя праці. Після Люблінської унії 1569 р. Хотин увійшов до складу Польщі. Село належало до Луцького повіту Волинського воєводства. Під час селянсько-козацького повстання під проводом Наливайка в1594–1596 рр. повстанці на чолі з Лободою захопили село і його мешканців. На початку ХVІІ ст. село належало до Губківської волості Луцького повіту.

Радянські часи[ред. | ред. код]

У січні 1919 р. у селі встановилася Радянська влада. Та вже в лютому село окупували австро-угорські війська. Після окупації село відійшло під вплив Директорії. В серпні 1919 р. Хотин зайняли польські війська. В 20-30-х рр. ХХ ст. село було під владою Польщі. 5 липня 1941 р. – окуповане фашистами. Селяни йшли в Українську повстанську армію. 28 односельців не повернулися з фронту. 8 січня 1944 р. частини 121-ої гвардійської стрілецької дивізії визволили село. 47 осіб удостоєні урядових нагород. У селі встановлено обеліск на честь воїнів Другої світової війни та вояків УПА. Після війни почалася відбудова народного господарства. В 1948 р. було організовано колгосп. У 1965 р. село підключено до Добротворської ДРЕС. Колгосп «Хотин» об’єднано з колгоспом «Перше травня» сучасна назва «Случ». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових, льону та тваринництва.

Храми[ред. | ред. код]

Церква в селі побудована в 1760 р., дерев’яна на кам’яному фундаменті, з. двіницею. Церква входила до складу Волинської єпархії. В 2001 р. при відродженому храмі Покрови Пресвятої Богородиці почав діяти чоловічий монастир. Наказом від 08.07.2001 року у відповідь на рапорт-прохання Архієпископа Анатолія Священний Синод УПЦ благословив утворення чоловічого Свято-Покровського монастиря на базі парафії на честь Покрови Божої Матері та призначив настоятелем обителі керуючого єпархією Єпископа Анатолія (нині А.Гладкий, митрополит Сарненський і Поліський). На даний час збудований новий келійний корпус та Михайлівська церква, що були освячені у присутності районної влади архієпископом Анатолієм на свято Чуда архістратига Михаїла у 2012 році. Оскільки церква увійшла в монастирський комплекс, громада парафії передала церковне майно на баланс монастиря. Земельна ділянка монастиря становить 2 га. Монастир має землю сільськогосподарського призначення. У 2011 році було освячено джерело, вода з якого має цілющі властивості. У 2013 році над джерелом побудували дерев’яну каплицю. У листопаді 2012 р. біля монастиря було закладено дубовий арк. 15 травня 2010 року у селі Хотин(хутір) було освячено ще один храм Української Православної Церкви - Свято-Троїцький храм Сарненської єпархії.

Визначні люди[ред. | ред. код]

Цікавими мешканцями села є брати - патріоти отці Олександр та Олексій Ненадкевичі. У нашому селі живуть майстри, які прославляють рідний край своїми неперевершеними декоративно-прикладними мистецтвами. Найбільшої популярності набули плетені вироби на початку 19 ст. Серед майстрів – Олександр Митрофанович Булавін. Різьбяр по дереву Іван Каленикович Семенович відомий не тільки в селі, а на всю Україну. Ним створено чимало скульптурних композицій, які відображають природу, символіку нашого краю і народу. Для церков майстер створює об'ємно-прорізну різьбу узорів на виробах, якими оздоблює іконостас, церковні престоли, ікони святих. Вишивальниця Рибак Софія Іванівна вже більше півстоліття зберігає рушник, який вишила першим. Багато вишитих виробів подарувала для церкви нашого села. Її вироби знані за кордоном. Понад півтори тисячі картин створено художницею Мамчур Надією Юхимівною, написано іконостас у Лінчинську православну церкву. Поблизу села знаходиться археологічна пам'ятка стоянка доби мезоліту.

Заклади[ред. | ред. код]

Сьогодні в селі є загальноосвітня школа І—II ступенів та школа-філія Прислуцький НВК, фельдшерсько-акушерський пункт, шкільна бібліотека, 3 магазини магазин-кафе "Хуторок" та магазин кафе "Міраж".

Посилання[ред. | ред. код]