Цурків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Цурків
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Мізоцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA56060410260022625
Основні дані
Населення 426
Площа 11,782 км²
Густота населення 36,16 осіб/км²
Поштовий індекс 35713
Телефонний код +380 3652
Географічні дані
Географічні координати 50°28′15″ пн. ш. 26°06′24″ сх. д. / 50.47083° пн. ш. 26.10667° сх. д. / 50.47083; 26.10667Координати: 50°28′15″ пн. ш. 26°06′24″ сх. д. / 50.47083° пн. ш. 26.10667° сх. д. / 50.47083; 26.10667
Середня висота
над рівнем моря
237 м
Водойми річка Швидівка
Місцева влада
Адреса ради 35713, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.Спасів, вул.Сагайдачного,3
Карта
Цурків. Карта розташування: Україна
Цурків
Цурків
Цурків. Карта розташування: Рівненська область
Цурків
Цурків
Мапа
Мапа

CMNS: Цурків у Вікісховищі

Цуркі́в — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 426 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Швидівка.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Мізоцької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 6. Дворів 67, мешканців 385[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 428 осіб, з яких 186 чоловіків та 242 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 408 осіб.[3] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[4]

Походження назви[ред. | ред. код]

Церква Параскеви (дер.), с. Цурків,.jpg
Могила червоноармійця Корчагіна, с. Цурків,.jpg

Назва Цурків (колись — «Цурков», «Чурков») походить від особового імені Цурко, де нарощене «ко» до первісного «Цур» («Цур-о», «Цур-а»), котре формувало значення «син Цура». Болгарське «Цуро» виводять від імені Суро, де значення «світлорусий», «світлосивий». Проте існує здогад, що Суро (Цуро) було староруським захисним іменем, втілюючи ідею «Хай відштовхує злі очі, чарівництво!», «Нехай не зможе бачити яскраве світло, щоб уціліти!» Мовляв, людину з таким іменем буде обминати нечиста сила й всяке буденне зло.

Але крім сказаного, особове наймення Цурко допустимо виводити і з польського иура(цур) «чорт, біс»; цураць сє «цуратися», «викликати огиду». Варто згадати ще для роздумів про походження цього імені (прізвища, прізвиська) інші зіставні: українське цурка «короткий відрубок дерева», «паличка для в'язання снопів»; цуркий «великий»; цурка йому «кінець йому»; російське цурить «примічувати»; польське цурка «дочка».

З фрагментів оповідей випливає, ніби тут, де центр села, колись осів якийсь приблуда-відлюдник, котрий у всьому «цурався» околишніх поселян, через що його назвали Цурком. А коли тут почала зростати оселя, казали: «Цурка десь забрали, проте село Цурковим назвали». Існують ще інші оповіді.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]