Естрогени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема синтезу стероїдів, обмін естрогену позначений праворуч у рожевому трикутнику.

Естроге́ни (грец. οίστρος — жвавість і яскравість + грец. γενος — рід) — група стероїдних гормонів, що виробляється в основному фолікулярним апаратом яєчників у жінок. У невеликих кількостях естрогени виробляються також яєчками у чоловіків і корою надниркових залоз обох статей.

Основне значення за активністю серед естрогенів для людини має гормон естрадіол.

Біологічне значення[ред.ред. код]

Назва «естроген» походить від здатності цього гормонів викликати у самок ссавців проліферацію, ороговіння і часткове злущування епітелію піхви та виділення епітелія піхви, що злущується специфічних запахових речовин (феромонів), що залучають самців, тобто тічку (еструс). У жінок у фізіологічних концентраціях естрогени посилюють секрецію вагінального слизу, ріст і диференціювання клітин піхвового епітелію, однак не викликають такого характерного для самок ссавців феномена зроговіння і злущування епітелію піхви. Разом з тим при підвищених концентраціях естрогенів і у жінок може спостерігатися (зазвичай не видиме макроскопічно, а лише в мазках з піхви під мікроскопом) часткове ороговіння і тенденція до злущування піхвового епітелію.

У клітинах органів-мішеней естрогени утворюють комплекс зі специфічними рецепторами (виявлені в різних органах — в матці, піхві, сечівнику, молочній залозі, печінці, гіпоталамусі, гіпофізі). Комплекс рецептор-ліганд взаємодіє з естроген-ефекторними елементами геному і специфічними внутрішньоклітинними білками, індукують синтез мРНК, білків і вивільнення цитокінів і факторів росту.

Естроген чинить сильний фемінізуючий вплив на організм. Він стимулює розвиток матки, маткових труб, піхви, строми і проток молочних залоз, пігментацію в області сосків і статевих органів, формування вторинних статевих ознак за жіночим типом, ріст і закриття епіфізів довгих трубчастих кісток. Сприяють своєчасному відторгнення ендометрію і регулярним кровотеч, у великих концентраціях викликають гіперплазію та кістозно-залозисте переродження ендометрію, пригнічують лактацію, пригнічують резорбцію кісткової тканини, стимулюють синтез ряду транспортних білків (ТЗГ, транскортин, трансферин, протеїн, що зв'язує статеві гормони), фібриногену. Надає прокоагулянтну дію, індукує синтез в печінці вітамін К-залежних факторів згортання крові (II, VII, IX, X), знижує концентрацію антитромбіну III.

Естрогени підвищують концентрацію в крові тироксину, заліза, міді. Надають антиатеросклеротичну дію, збільшують вміст ЛПВЩ, зменшує ЛПНЩ і холестерину (рівень тригліцеридів зростає).

Естрогени модулюють чутливість рецепторів до прогестинів і симпатичну регуляцію тонусу гладкої мускулатури, стимулюює перехід внутрішньосудинної рідини в тканини і викликають компенсаторну затримку натрію та води. У великих дозах перешкоджає деградації ендогенних катехоламінів, конкуруючи за активні рецептори КОМТ.

Після менопаузи в організмі жінок утворюється лише незначна кількість естрогену. Зниження вмісту естрогенів супроводжується у багатьох жінок судинно-рухової і терморегулюючої нестабільністю («припливи» крові до шкіри обличчя), розладами сну, а також прогресуючою атрофією органів сечостатевої системи. Внаслідок дефіциту естрогену в постменопаузальному періоді у жінок розвивається остеопороз (головним чином хребта).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Малая медицинская энциклопедия. — М.: Медицинская энциклопедия. 1991—96 гг.
  • Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия. — 1982–1984 гг.