Національний музей «Чорнобиль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей «Чорнобиль»
Український національний музей «Чорнобиль»
50°27′58″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.46636100002777425° пн. ш. 30.517514000027777143° сх. д. / 50.46636100002777425; 30.517514000027777143Координати: 50°27′58″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.46636100002777425° пн. ш. 30.517514000027777143° сх. д. / 50.46636100002777425; 30.517514000027777143
Тип музей
Тема Чорнобильська катастрофа
Країна  Україна
Адреса Provulok Khoryva, 1, Kyiv, Ukraine
Засновано 25 квітня 1992
Відкрито 25 квітня 1992
Директор Гладуш Іван Дмитрович
Сайт www.chornobylmuseum.kiev.ua
Національний музей «Чорнобиль». Карта розташування: Київ
Національний музей «Чорнобиль»
Національний музей «Чорнобиль» (Київ)
Мапа

CMNS: Національний музей «Чорнобиль» у Вікісховищі

Український національний музей «Чорнобиль» — музей у Києві, присвячений чорнобильській катастрофі 1986 року.

Пожежне депо, Київ, Хорива пров., 1

Історія створення[ред. | ред. код]

Музей відкрито 25 квітня (на офіційному сайті музею вказана дата 26 квітня) 1992 року за ініціативою Міністерства внутрішніх справ України у спеціально реконструйованому історичному будинку Пожежної каланчі — пам'ятнику архітектури початку XX ст., в якому пізніше розміщувалось Подільське пожежне депо (тут та у сусідньому будинку у 1980-х роках розміщувалося Київське обласне управління пожежної охорони, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС). 1996 року музею надано статус Національного.

Пожежне депо, Київ, Хорива пров., 1

Експозиція[ред. | ред. код]

Назви зниклих населених пунктів Чорнобильської зони.

Експозиція налічує близько семи тисяч експонатів — розсекречені документи, карти, фотографії, пам'ятки народної архітектури Полісся, зібрані експедиціями музею у Чорнобильській зоні відчуження. Експозиція розповідає про героїчну, самовіддану працю людей багатьох професій — цивільних і військових — по ліквідації наслідків найбільшої техногенної та радіоекологічної катастрофи сучасності — ядерної аварії на Чорнобильській АЕС; зображує постчорнобильську екологічну ситуацію в Україні, міжнародне співробітництво з питань обмеження наслідків Чорнобильської катастрофи. Оснащена експозиція сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, макетами у дії, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють правдивість діючої експозиції, а електронна «Книга пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» дає можливість ширше осягнути масштаби трагедії через долі тисяч людей.

Тут можна побачити унікальні відеоматеріали про катастрофу і її наслідки, трифазову діораму у дії «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», макет енергоблоку ЧАЕС у дії, які розширюють хронологічні та тематичні межі музею, підсилюють правдивість експозиції. Розсекречені документи, карти, фото, особисті речі, історичні реліквії, що зберігаються в музеї, є результатом науково-дослідної та пошукової роботи науковців музею, спеціальних експедицій у Чорнобильську зону відчуження, у постраждалі від радіаційного забруднення регіони України. Чимало представлених у музеї документів оприлюдненні вперше. Девіз музею «Est dolendi modus, non est timendi» («Є межа у печалі, тривога не має межі»). Щорічно музей відвідують десятки тисяч екскурсантів, представники 82-х країн світу залишили свої враження у Книзі відгуків. Музей підтримує зв'язки з багатьма установами та громадськими організаціями в Україні та за кордоном, проводить численні тематичні виставки, серед них і міжнародні, пов'язані з відлунням Чорнобиля у світі, проводить не тільки екскурсії, а й уроки пам'яті, зустрічі, конференції, диспути, музично-поетичні вечори, конкурси, екологічні свята, кінолекторії. За роки існування музей став музеєм національної трагедії, музеєм-пам'яттю, музеєм-надією, музеєм — символом нездоланності українського народу в найстрашніших випробуваннях. Незвичайність, силу емоційного впливу та філософський зміст його експозиції відмічають відвідувачі та преса багатьох країн світу.

Поруч з музеєм встановлено скульптурну композицію «Надія на майбутнє».

Директор музею — Гладуш Іван Дмитрович, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]