Перейти до вмісту

951 Гаспра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
951 Гаспра
Відкриття
ВідкривачГригорій Неуймін
Місце відкриттяСімеїз
Дата відкриття30 липня 1916
Позначення
Названа на честьГаспра
Тимчасові позначення1916 S45
1955 MG1
A913 YA
A921 RA
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,209694199383 а. о.
Перигелій1,826291218607 а. о.
Афелій2,593097180160 а. о.
Ексцентриситет0,173509520404
Орбітальний період1199,766386604 д
Середня орбітальна швидкість0,300058414720 °/д
Середня аномалія233,2157994539°
Нахил орбіти4,102931576966°
Довгота висхідного вузла253,1696180311°
Аргумент перицентру129,5114073547°
Фізичні характеристики
Розміри12,2 км
Період обертання7,042 год
Альбедо0,22
Стандартна зоряна величина11,46
CMNS: 951 Гаспра у Вікісховищі

951 Га́спра (951 Gaspra) — астероїд головного поясу, відкритий 30 липня 1916 року, що належить до світлого спектральному класу S. Це був перший астероїд, до якого у 1991 році наблизилась автоматична міжпланетна станція (АМС) «Галілео», що прямувала до Юпітера для дослідження планети та її супутників.

Названо астероїд на честь курортного селища міського типу Гаспра у Криму, що розташоване за 10,5 км на північний захід від Ялти[2].

Дослідження

[ред. | ред. код]

29 жовтня 1991року АМС «Галілео», відправлена NASA в бік Юпітера, пролетіла від Гаспри на відстані 1600 км, зі швидкістю близько 8 км/с. Під час прольоту поблизу астероїда на Землю було передано 57 кольорових знімків, найближчі з яких було зроблено з відстані 5300 км. Найкращі зображення мають роздільну здатність 54 метра на піксель. Область навколо південного полюса не була видимою під час пролітання, все ж «Галілео» вдалось сфотографувати близько 80% поверхні астероїда[3].

Орбітальні характеристики

[ред. | ред. код]
Обертання Гаспри
Гаспра (вгорі) і супутники Марса (внизу).

Гаспра рухається у внутрішній частині головного поясу астероїдів, з незначним нахилом до екліптики Сонячної системи. Період обертання навколо Сонця становить близько 3,28 Юліанських років.

Зліва на рисунку зроблено монтаж з 11 зображень, отриманих з АМС «Галілео» у 1991 році, з яких видно, як Гаспра поступово зростала у полі зору космічного апарата. Сонячне світло падає справа. Найвіддаленіший знімок (вгорі, зліва) зроблено з відстані близько 164 тис.км, а самий наближений з відстані 16 тис. км. Гаспра обертається навколо нерегулярної осі. Знімки, наведені на зображенні охопили майже весь період обертання астероїда, що становить приблизно 7 годин.

Орбіта Гаспри не перетинає орбіту Землі.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Астероїд Гаспра має неправильну форму, оскільки його маса не є достатньою для утворення тіла сферичної форми. За розмірами астероїд можна порівняти з супутником Марса Деймосом. Форма астероїда дає право зробити припущення, що він міг утворитися як уламок при зіткненні більших небесних тіл. Вік Гаспри оцінюється у 500 млн років.

Поверхню астероїда можна розділити на декілька граней, розділених хребтами. На них видно велику кількість кратерів діаметром до декількох сотень метрів, які вчені поділяють на два типи. Кратери першого типу однозначно визначаються, як результати зіткнень з іншими об'єктами. Їхній вік коливається від 20 до 300 млн років. Кратери типу 2 — це неглибокі впадини, можливо, різного походження. Передбачається, що деякі кратери другого типу є результатом впливу осколків тіл, що сформували кратери першого типу. Молодші кратери є глибшими: співвідношення їх глибини до діаметра становить 1 : 7, у порівнянні з співвідношенням 1 : 5 для інших утворень.

Список кратерів астероїда Гаспра

[ред. | ред. код]

На Гаспрі виділяють три регіони: Неуймін, Дан та Ейтс.

Оскільки астероїд названо на честь курорту, то і всі кратери на ньому отримали за традицією назви курортів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 951 Гаспра (англ.) . Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2014.02.28.
  2. Географічне положення Гаспри. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 31 січня 2013. [Архівовано 2013-09-17 у Wayback Machine.]
  3. Veverka, J.; Belton, M.; Klaasen, K.; Chapman, C. (1994). Galileo's Encounter with 951 Gaspra: Overview. Icarus. 107 (1): 2—17. Bibcode:1994Icar..107....2V. doi:10.1006/icar.1994.1002.

Посилання

[ред. | ред. код]