Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий м'якопіднебінний фрикативний
x
Номер МФА140
Кодування
HTML (десяткове)x
Юнікод (hex)U+0078
X-SAMPAx
Кіршенбаумx
Брайль[en]⠭ (braille pattern dots-1346)
Звучання
noicon

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — x, а відповідний символ X-SAMPAx.

Властивості

Властивості глухого м’якопіднебінного фрикативного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова

В українській мові цей звук передається на письмі літерою х.

Приклади

Мова Слово Транскрипція Значення Примітки
Українська хата [ˈxɑ.t̪ɑ] 'хата' Див. Українська фонетика