Глухий ретрофлексний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless retroflex affricate
ʈ͡ʂ
t͡ʂ
Номер МФА 105 (136)
Кодування
HTML (decimal) ʈ​͡​ʂ
Юнікод (hex) U+0288 U+0361 U+0282
X-SAMPA ts`
Кіршенбаум ts.
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiceless retroflex affricate (vector, no tiebar).svg
|}
Звучання

Глухий ретрофлексний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ//t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва[ред.ред. код]

  • Глуха ретрофлексна африката
  • Глухий ретрофлексний африкат
  • Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого ретрофлексного африката:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська (діал.) чъыгы [t͡ʂəɣə] дерево
астурійська (діал.)[2][3] ḷḷobu [ʈ͡ʂoβu] вовк
білоруська пачатак [paʈ͡ʂatak] початок Див. білоруська фонетика
китайська (мандарин) [4] 中文 / zhōngwén [ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥] китайська мова Див. китайська фонетика
кечуа ch'upa [ʈ͡ʂupə] хвіст
носу ꍈ /zha [ʈ͡ʂa˧] трошки
польська [5][6] czas [ˈʈ͡ʂäs̪] час Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика
польська (діал.)[7] cena [ˈʈ͡ʂɛn̪ä] ціна поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах
сербська чоколада [ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Див. сербська фонетика
словацька[8] čakať [ˈʈ͡ʂakac] чекати

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]