Перейти до вмісту

Дзвінкий заясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дзвінкий заясенний фрикативний
ʒ
Номер МФА135
Кодування
HTML (десяткове)ʒ
Юнікод (hex)U+0292
X-SAMPAZ
КіршенбаумZ
Брайль[en]⠮ (braille pattern dots-2346)

Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʒ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символом ⟨ž⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/[1].

Деякі науковці використовують символ /ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного фрикатива /ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Дзвінкий заясенний фрикатив (англ. voiced postalveolar fricative)
  • Дзвінкий заясенний фрикатив-сибілянт (англ. voiced postalveolar sibilant fricative)
  • Дзвінкий заясенний фрикативний
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикатив
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикативний
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив (англ. voiced palato-alveolar fricative)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiced palato-alveolar sibilant fricative)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикативний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого заясенного фрикативного:

Приклади

[ред. | ред. код]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
адигейськажакӀэ[ʒaːtʃʼa]борода
албанськаzhurmë [ʒuɾmə]шум
арабська (Магриб)[2]زوج[zuʒ]чоловікДив. арабська фонетика
вірменська (східна)[3]ժամ[ʒɑm]година
аварськажакъа[ˈʒaqʼːa]сьогодні
азербайджанськаpəjmürdə[pæʒmyrˈdæ]сумний
англійськаvision [ˈvɪʒən]баченняДив. англійська фонетика
болгарськамъжът[mɐˈʒɤ̞t]чоловік
вепськаvīž[viːʒ]п'ять
гебрейськаז׳אנר[ʒaneʁ]жанрДив. гебрейська фонетика
гіндіअझ़दहा[əʒd̪əhaː]драконДив. фонетика гінді
голландськаgarage [ɣäˈräːʒə]гаражДив. нідерландська фонетика
грузинська[4]ჟურნალი[ʒuɾnali]журнал
есперантоmanĝaĵo[maɲˈd͡ʒaʒo̞]їжаДив. фонетика есперанто
італійська (діал.)[5]caso[ˈkäːʒo]випадокВідповідає /z/ у стандартній італійській. Див. італійська фонетика
кабардинськажыг[ʒəɣʲ]дерево
казахськажеті[ʒeti]сім
латвійськаžāvēt[ˈʒäːveːt̪]сушитиДив. латвійська фонетика
литовськаžmona[ʒmoːˈn̪ɐ]дружинаДив. литовська фонетика
македонськажаба[ˈʒaba]жабаДив. македонська фонетика
німецькаGarage[ɡaˈʁaːʒə]гаражДив. німецька фонетика
польська (діал)zielony[ʒɛˈlɔn̪ɘ]зеленийДив. польська фонетика
португальська[6]beringela[bɯ̟ɾĩˈʒɛlɐ]баклажанДив. португальська фонетика
румунськаjar[ʒar]жарДив. румунська фонетика
сербськажут[ʒûːt̪]жовтийДив. сербська фонетика
словенськаžito[ʒito]жито
турецькаjale[ʒäːlɛ]росаДив. турецька фонетика
туркменськаžiraf[ʒiraf]жираф
угорськаrózsa [ˈr̪oːʒɒ]трояндаДив. угорська фонетика
українськажаба[ˈʒɑbɐ]—Див. українська фонетика
французька[7]jour[ʒuʁ]деньДив. французька фонетика
чеськаmuži [ˈmuʒɪ]мужіДив. чеська фонетика
чеченськажий[ʒiː]вівця

Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт

[ред. | ред. код]
Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠˔
Номер МФА151 414 429
Кодування
X-SAMPAr\_-_r
Звучання
noicon

Приклади

[ред. | ред. код]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
нідерландська[8]meer[meːɹ̠˔]озероДив. нідерландська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie, Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Goeman, Ton; van de Velde, Hans (2001), Co-occurrence constraints on /r/ and /ɣ/ in Dutch dialects, у van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.), 'r-atics, Brussels: Etudes & Travaux, с. 91—112, ISSN 0777-3692, архів оригіналу за 9 серпня 2018, процитовано 14 червня 2022
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999), The dialect of Maastricht (PDF), Journal of the International Phonetic Association, University of Nijmegen, Centre for Language Studies, 29: 155—166, doi:10.1017/S0025100300006526, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 8 квітня 2016
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 8 квітня 2016
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.