Дзвінкий губно-зубний африкат
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дзвінкий губно-зубний африкат | |
|---|---|
| b̪v | |
| Звучання | |
|
|
Дзвінкий губно-зубний африкат ([b̪͡v] у МФА) — рідкісний приголосний-африкат, що починається як дзвінкий губно-зубний проривний [b̪] та закінчується як глухий губно-зубний фрикативний [v].
Властивості[ред. | ред. код]
- Спосіб творення — несибілянтний африкат.
- Є два варіанти творення проривної частини звуку:
- Губно-губний, тобто артикулюється обидвома губами. Африкат з таким проривним звуком зветься губним-губно-зубним.
- Губно-зубний, тобто артикулюється нижньою губою та верхніми зубами.
- Місце творення фрикативної частини звуку — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Китайська | Теочу | 未來 bhuê7 lai5 | [b̪͡vue꜔꜔ lai˥˥] | 'майбутнє' | Алофон /b/ перед /u/ в діалекті Чаоян[1] |
| Англійська | Деякі носії | invent | [ɪɱˈb̪͡vent] | 'винаходити' | Алофон /v/ після носових приголосних в деяких носіїв. Зазвичай трапляється у швидкій розмовній мові. |
| obvious | [ˈɑˌb̪͡viˌəs] | 'очевидний' | Інколи так вимовляються групи приголосних /bv/ або /pv/. | ||
| Італійська | Деякі центральні та південні діалекти[2] | in vetta | [iɱˈb̪͡vet̪t̪ä] | 'зверху' | Губно-зубний; алофон /v/ після носових[2]. |
| Люксембурзька[3] | Kampf am Ënnergrond | [ˈkʰɑmb͡v ɑm ˈənɐɡʀont] |
'підземна битва' | Алофон /pf/ наприкінці слова перед голосною на початку наступного слова. Тільки в запозиченнях з німецької[3]. | |
| Нгіті[4] | abvɔ | [āb̪͡vɔ̄] | 'колюча лоза' | Рідше [b͡β][5] | |
| Сопвома (Мао)[6] | bvóthà | [b̪͡vótʰà] | 'вбити проколом' | Відрізняється від дзвінкого губно-зубного фрикативного [v]. | |
| Тсонга | діалект СіНкуна | shilebvu | [ʃileb̪͡vu] | 'підборіддя' | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zhang, (2016), pp. 233.
- ↑ а б Canepari, (1992), p. 71.
- ↑ а б Gilles та Trouvain, (2013), pp. 72–73.
- ↑ Kutsch Lojenga, (1994), p. 31.
- ↑ Kutsch Lojenga, (1994), p. 45.
- ↑ Giridhar, P P. "Mao Naga Grammar." 1994, p. 26. https://archive.org/details/dli.language.2262/page/n9/mode/2up
Джерела[ред. | ред. код]
- Zhang, Guangyu (2016). 閩客方言史稿 [History of Min & Hakka Dialects] (вид. 增訂本). Wu-Nan Book Inc. ISBN 9789571187419.
- Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278
- Kutsch Lojenga, Constance (1994), Ngiti: a Central-Sudanic language of Zaire, Köln: Rüdiger Köppe Verlag, ISBN 978-3-927620-71-1
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з фонетики або фонології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |