Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless alveolo-palatal affricate
t͡ɕ
t͜ɕ
Номер МФА 215
Кодування
HTML (decimal) ʨ
Юнікод (hex) U+02A8
X-SAMPA ts\
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiceless alveolo-palatal affricate (vector, no tiebar).svg
|}
Звучання

Глухий ясенно-твердопіднебінний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ɕ⟩ (раніше — ⟨ʨ⟩). М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ//ʈ͡ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного африката /t͡ʃ/ або його палаталізований варіант /t͡ʃʲ/ для позначення /t͡ɕ/[1].

Назва[ред.ред. код]

  • Глуха ясенно-твердопіднебінна африката
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глуха альвеоло-палатальна африката
  • Глухий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiceless alveolo-palatal affricate)
  • Глухий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного африката:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська чъыгы [t͡ɕəɣə] дерево
в'єтнамська cha [t͡ɕa] батько Див. в'єтнамська фонетика
датська[2] tjener [ˈt͡ɕe̝ːnɐ] слуга Див. датська фонетика
каталанська[3] fletxa [ˈfɫet͡ɕə] стріла Див. каталанська фонетика
китайська (стандартна) 北京 / Běijīng [peɪ˨˩ t͡ɕiŋ˥] Пекін Див. китайська фонетика
китайська (кантонська) 豬 / zyu1 [tɕyː˥] свиня алофон /t͡s/, палаталізований перед /iː/, /ɪ/, /yː/. Див. кантонська фонетика
корейська 집 / jip [t͡ɕip̚] дім Див. корейська фонетика
норвезька tjern [t͡ɕæɳ] ставок Див. норвезька фонетика
польська[4] ćma [t͡ɕmä] міль Див. польська фонетика
португальська[5] (бразильська) tcheco [ˈtɕɛku] чех Див. португальська фонетика
російська чуть [t͡ɕʉtʲ] трохи Див. російська фонетика
румунська (Банат) [6] frate [frat͡ɕe] брат Див. румунська фонетика
сербська Ловћен [ɫǒ̞ʋt͡ɕe̞n] Ловчен Подібний до /t͡ʃ/ в боснійській і хорватській. Див. сербська фонетика
тайська[7] ฉัน [tɕʰǎn] я
шведська (Фінляндія) kjol [t͡ɕuːl] спідниця Див. шведська фонетика
японська 知人 / chijin [t͡ɕid͡ʑĩɴ] приятель Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]