Перейти до вмісту

Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
t͡ɕ
t͜ɕ
Номер МФА215
Кодування
HTML (десяткове)ʨ
Юнікод (hex)U+02A8
X-SAMPAts\
Звучання
noicon

Глухий ясенно-твердопіднебінний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ɕ⟩ (раніше — ⟨ʨ⟩). М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ//ʈ͡ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного африката /t͡ʃ/ або його палаталізований варіант /t͡ʃʲ/ для позначення /t͡ɕ/[1].

Назва

[ред. | ред. код]
  • Глуха ясенно-твердопіднебінна африката
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глуха альвеоло-палатальна африката
  • Глухий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiceless alveolo-palatal affricate)
  • Глухий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська чъыгы [t͡ɕəɣə] дерево
в'єтнамська cha [t͡ɕa] батько Див. в'єтнамська фонетика
данська[2] tjener [ˈt͡ɕe̝ːnɐ] слуга Див. данська фонетика
каталанська[3] fletxa [ˈfɫet͡ɕə] стріла Див. каталанська фонетика
китайська (стандартна) 北京 / Běijīng [peɪ˨˩ t͡ɕiŋ˥] Пекін Див. китайська фонетика
китайська (кантонська) 豬 / zyu1 [tɕyː˥] свиня алофон /t͡s/, палаталізований перед /iː/, /ɪ/, /yː/. Див. кантонська фонетика
корейська 집 / jip [t͡ɕip̚] дім Див. корейська фонетика
норвезька tjern [t͡ɕæɳ] ставок Див. норвезька фонетика
польська[4] ćma [t͡ɕmä] міль Див. польська фонетика
португальська[5] (бразильська) tcheco [ˈtɕɛku] чех Див. португальська фонетика
російська чуть [t͡ɕʉtʲ] трохи Див. російська фонетика
румунська (Банат) [6] frate [frat͡ɕe] брат Див. румунська фонетика
сербська Ловћен [ɫǒ̞ʋt͡ɕe̞n] Ловчен Подібний до /t͡ʃ/ в боснійській і хорватській. Див. сербська фонетика
тайська[7] ฉัน [tɕʰǎn] я
шведська (Фінляндія) kjol [t͡ɕuːl] спідниця Див. шведська фонетика
японська 知人 / chijin [t͡ɕid͡ʑĩɴ] приятель Див. японська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wells (2014:98-9)
  2. Grønnum (2005:148)
  3. Wheeler (2005:12)
  4. Jassem (2003:105)
  5. seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18 (порт.)
  6. Pop, (1938), с. 29.
  7. Tingsabadh & Abramson (1993:24)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 9 березня 2016
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
  • Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 9 березня 2016
  • Tingsabadh, M.R. Kalaya; Abramson, Arthur S. (1993), Thai, Journal of the International Phonetic Association, 23 (1): 24—26, doi:10.1017/S0025100300004746
  • Wheeler, Max W. (2005), The Phonology of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
  • Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 9 березня 2016
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.