Імплозія (фонетика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імплозія (від ім… і лат. plodo — б'ю, ляскаю) — перша фаза артикуляції змичного приголосного — змикання.

Теорію «імплозії-експлозії» розробив Фердинанд де Соссюр. Склад являє собою хвилю розмикання і змикання.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. — Київ: Основи, 1998. — 324 с.