Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
| ɕ | |||
|---|---|---|---|
| Номер МФА | 182 | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
ɕ | ||
| Юнікод (hex) | U+0255 | ||
| X-SAMPA |
s\ | ||
| Кіршенбаум |
S; | ||
| Брайль |
[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-14) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-14) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] | ||
| |||
.svg)
Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//[1].
Назва[ред. | ред. код]
- Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
- Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
- Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
- Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
- Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)
Властивості[ред. | ред. код]
Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | щы | [ɕə] | три | ||
| асамська | ব্ৰিটিছ | [bɹitiɕ] | британець | ||
| голландська (діал.) | sjabloon | [ɕäˈbloːn] | шаблон | Див. голландська фонетика | |
| гуарані (парагв.) | che | [ɕɛ] | я | ||
| данська | sjæl | [ɕeˀl] | душа | Див. данська фонетика | |
| кабардинська | щэ | [ɕa] | сто | ||
| каталанська (сх.)[2] | caixa | [ˈkaɕə] | коробка | Див. каталанська фонетика | |
| китайська (мандарин) | 西安/Xī'ān | [ɕí.án] | Сіань | Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика | |
| корейська | 시 / shi | [ɕi] | вірш | Див. корейська фонетика | |
| люксембурзька[3] | liicht | [liːɕt] | світло | Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/.[4] Див. люксембурзька фонетика | |
| нижньолужицька | pśijaśel | [ˈpɕijäɕɛl] | приятель | ||
| норвезька | sjel | [ɕe: l] | душа | Див. норвезька фонетика | |
| польська[5] | śruba | [ˈɕrubä] | гвинт | Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика | |
| португальська | mesclas | [ˈmɛɕklɐɕ] | мікстури | ||
| португальська (Бразилія)[6] | mexendo | [me̞ˈɕẽ̞du] | 'moving' | Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика | |
| румунська (Трансільванія)[7] | ce | [ɕɛ] | що | стандартно — /tʃ/ . Див. румунська фонетика | |
| російська | счастье | [ˈɕːæsʲtʲjə] | щастя | Див. російська фонетика | |
| тибетська (Лхаса) | བཞི་ | [ɕi˨˧] | чотири | Опозиція /ʂ/. | |
| хорватська [8] | 'miš će | [mîɕ t͡ɕe̞] | 'the mouse will' | Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.[8]</ref> Див. хорватська фонетика | |
| чувашська | çиçĕм | [ˈɕiɕ̬əm] | освітлення | Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). | |
| шведська | kjol | [ɕuːl] | спідниця | Див. шведська фонетика | |
| японська[9] | 塩 / shio | [ɕi.o] | сіль | Див. японська фонетика | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
- ↑ Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
- ↑ Gilles & Trouvain (2013:67–68)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18
- ↑ Pop (1938:29)
- ↑ а б Landau et al. (1999:68)
- ↑ Okada (1991:94)
Джерела[ред. | ред. код]
- (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013). Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 363–379. doi:10.1017/S0025100313000157.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 березня 2016.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
- Okada, Hideo (1991). Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007). An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 143–172. doi:10.1017/S0025100306002829. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 12 березня 2016.
- Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
- Teo, Amos B. (2012). Sumi (Sema). Journal of the International Phonetic Association 42 (03): 365–373. doi:10.1017/S0025100312000254.
- Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 12 березня 2016.
- Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 березня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
