Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

ɕ
Номер МФА	182
Кодування
HTML (decimal)	ɕ
Юнікод (hex)	U+0255
X-SAMPA	s\
Кіршенбаум	S;
Брайль
Image

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//.

Назва

• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
• Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		щы	[ɕə]	три
асамська		ব্ৰিটিছ	[bɹitiɕ]	британець
голландська (діал.)		sjabloon	[ɕäˈbloːn]	шаблон	Див. голландська фонетика
гуарані (парагв.)		che	[ɕɛ]	я
данська		sjæl	[ɕeˀl]	душа	Див. данська фонетика
кабардинська		щэ	[ɕa]	сто
каталанська (сх.)		caixa	[ˈkaɕə]	коробка	Див. каталанська фонетика
китайська (мандарин)		西安/Xī'ān	[ɕí.án]	Сіань	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика
корейська		시 / shi	[ɕi]	вірш	Див. корейська фонетика
люксембурзька		liicht	[liːɕt]	світло	Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/. Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька		pśijaśel	[ˈpɕijäɕɛl]	приятель
норвезька		sjel	[ɕe: l]	душа	Див. норвезька фонетика
польська		śruba	[ˈɕrubä]	гвинт	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська		mesclas	[ˈmɛɕklɐɕ]	мікстури
португальська (Бразилія)		mexendo	[me̞ˈɕẽ̞du]	'moving'	Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансільванія)		ce	[ɕɛ]	що	стандартно — /tʃ/ . Див. румунська фонетика
російська		счастье	[ˈɕːæsʲtʲjə]	щастя	Див. російська фонетика
тибетська (Лхаса)		བཞི་	[ɕi˨˧]	чотири	Опозиція /ʂ/.
хорватська		'miš će	[mîɕ t͡ɕe̞]	'the mouse will'	Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.</ref> Див. хорватська фонетика
чувашська		çиçĕм	[ˈɕiɕ̬əm]	освітлення	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська		kjol	[ɕuːl]	спідниця	Див. шведська фонетика
японська		塩 / shio	[ɕi.o]	сіль	Див. японська фонетика

Джерела

• (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. 
• Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013). Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 363–379. doi:10.1017/S0025100313000157. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
• Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
• Okada, Hideo (1991). Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
• Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
• Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007). An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 143–172. doi:10.1017/S0025100306002829. 
• Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. 
• Teo, Amos B. (2012). Sumi (Sema). Journal of the International Phonetic Association 42 (03): 365–373. doi:10.1017/S0025100312000254. 
• Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. 
• Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 березня 2016. 
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.