Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless alveolo-palatal sibilant
ɕ
Номер МФА 182
Кодування
HTML (decimal) ɕ
Юнікод (hex) U+0255
X-SAMPA s\
Кіршенбаум S;
Брайль 0 (braille pattern dots-236) 0 (braille pattern dots-14)
Звучання

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ//ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//[1].

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська щы [ɕə] три
асамська ব্ৰিটি [bɹitiɕ] британець
голландська (діал.) sjabloon [ɕäˈbloːn] шаблон Див. голландська фонетика
гуарані (парагв.) che [ɕɛ] я
датська sjæl [ɕeˀl] душа Див. датська фонетика
кабардинська щэ [ɕa] сто
каталанська (сх.)[2] caixa [ˈkaɕə] коробка Див. каталанська фонетика
китайська (мандарин) 西安/Xī'ān [ɕí.án] Сіань Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика
корейська 시 / shi [ɕi] вірш Див. корейська фонетика
люксембурзька[3] liicht [liːɕt] світло Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/.[4] Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька pśijaśel [ˈpɕijäɕɛl] приятель
норвезька sjel [ɕe:l] душа Див. норвезька фонетика
польська[5] śruba [ˈɕrubä] гвинт Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська mesclas [ˈmɛɕklɐɕ] мікстури
португальська (Бразилія)[6] mexendo [me̞ˈɕẽ̞du] 'moving' Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансільванія)[7] ce [ɕɛ] що стандартно — /tʃ/ . Див. румунська фонетика
російська счастье [ˈɕːæsʲtʲjə] щастя Див. російська фонетика
тибетська (Лхаса) བཞི་ [ɕi˨˧] чотири Опозиція /ʂ/.
хорватська [8] 'miš će [mîɕ t͡ɕe̞] 'the mouse will' Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.[8]</ref> Див. хорватська фонетика
чувашська çиçĕм [ˈɕiɕ̬əm] освітлення Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська kjol [ɕuːl] спідниця Див. шведська фонетика
японська[9] 塩 / shio [ɕi.o] сіль Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]