Єфрем (Ярінко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Єфрем
архієпископ Бердянський та Приморський
з 5 серпня 2012
Обрання: 22 липня 2012
Церква: РПЦвУ (УПЦМП)
Попередник: Лука (Коваленко)
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія
Діяльність: священник
Національність: українець
Ім'я при народженні: Валентин Олександрович Ярінко
Народження: 11 грудня 1978(1978-12-11) (45 років)
село Костилівка, Рахівський район, Закарпатська область
Священство: 4 листопада 1997
Чернецтво: 23 вересня 1997
Єп. хіротонія: 5 серпня 2012

CMNS: Єфрем у Вікісховищі

Архієпископ Єфрем (в миру Валентин Олександрович Ярінко; 11 грудня 1978, с. Костилівка, Рахівський район, Закарпатська область) — архієрей Російської православної церкви в Україні (Української Православної Церкви Московського патріархату). З 2012 — архієпископ Бердянський та Приморський.

Біографія

Народився в українській гуцульській родині у старовинному селі Костилів, поблизу Рахова. З дитинства занурений у православне життя краю Мараморош.

1993 закінчив Костилівську сільську школу, 1995 — здобув повну середню освіту у селі Ділове, Рахівського району. Поступив до Хустського духовного училища УПЦ МП.

1997 стає намісником Свято-Троїцького чоловічого монастиря у місті Хуст, там же пострижений мантію на честь святого Єврема Сирина.

2001 — намісник Спасо-Преображенського чоловічого монастиря с. Теребля.

З 2008 навчався у Київській духовній семінарії та академії. Входить до складу впливового закарпатського земляцтва, користується підтримкою митрополита Марка (Петровцій).

2011 — секретар Хустської єпархії УПЦ МП. А вже 20 липня 2012 призначений керуючим Бердянською єпархією. 5 серпня того ж року рукопокладений на єпископа Бердянського та Приморського. Також є настоятелем чоловічого монастиря преподобного Амвросія Оптинського у місті Токмак.

2013 отримує першу важливу перемогу над розкольниками російського походження: за його поданням Синод УПЦ МП заборонив у служінні впливових священиків — Олега Ніколаєва та Сергія Бєґашова.

Нагороди

Джерела