Митрофан (Нікітін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Митрофан
Андрій Вікторович Нікітін
Mitrofan (Nikitin).jpg
Митрополит Горлівський і Слов'янський
з 28 січня 2007
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Іларіон (Шукало)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: пресвітер, священник
Народження: 31 жовтня 1976(1976-10-31) (44 роки)
Луганськ
Священство: 21 листопада 1994
Чернецтво: 23 грудня 1994
Єп. хіротонія: 28 січня 2007

CMNS: Митрофан у Вікісховищі

Митрополит Митрофа́н (Андрій Вікторович Нікітін; нар. 31 жовтня 1976, Луганськ), — архієрей Української православної церкви (Московський патріархат), з 28 січня 2007 керує Горлівською та Слов'янською єпархією УПЦ (МП), член Міжсоборної присутності Російської православної церкви. Тезоімеництво — 20 серпня. Росіянин.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1982 по 1991 рік навчався у середній школі. З 1990 року ніс послух іподиякона при Петропавлівському кафедральному соборі Луганська.

1991  – поступив послушником у Курсько-Корінну пустинь Курської єпархії РПЦ в Російській Федерації. У монастирі ніс послух вівтарника, уставщика, виконував господарські роботи.

1994  – повернувся до України, де пішов до Свято-Успенського Святогорського монастиря Донецької єпархії РПЦ. Тоді ж — іподиякон та водій у єпископа Горлівського Аліпія Погребняка. 21 листопада 1994 року рукопокладений на диякона. Продовжував нести послух водія та іподиякона.

23 грудня 1994  – у Святогорському Успенському монастирі пострижений в ченці з іменнм Митрофан на честь святителя Митрофана, єпископа Воронезького.

1996  – 2000  – навчався у Київській духовній семінарії, а з 2001 по 2005 рік — у Київській духовній академії.

18 травня 1997 висвячений у сан ієромонаха.

20 жовтня 1997  – архієпископом Донецьким Іларіоном направлений до Михайлівського храму міста Маріуполя. З 1999 настоятель парафії святого князя Володимира у Маріуполі.

1 серпня 2000  – переведений у храм Різдва Христова у Донецьку.

Від 2004  – викладач Нового Заповіту на Відділенні духовної культури при Донецькому національному університеті.

8 лютого 2006 р. – призначений настоятелем храму святих князів Бориса та Гліба.

Архієрейство[ред. | ред. код]

Рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) 24 січня 2007 став єпископом Горлівським і Слов'янським. 27 січня 2007 у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулося його наречення на єпископа.28 січня 2007 — архієрейська хіротонія.

З 27 липня 2009  – член Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви. Є постійним автором єпархіального духовно-просвітницького журналу «Живой родник».

28 серпня 2013 зведений у сан архієпископа.[1]

17 серпня 2015 року возведений в сан митрополита.

27 липня 2017 митрополит Митрофан під прапорами прапорів «ДНР» провів молебень за загиблими «ополченцами» та освятив пам'ятник в Горлівці (проспект Перемоги, м. Горлівка)[2][3].

18 лютого 2019 року на блокпості у зоні Операції об'єднаних сил він був затриманий та доправлений на співбесіду з працівниками поліції до Слов'янська, після чого його відпустили[4].

Неодноразово був помічений на урочистих заходах Л/ДНР. За неофіційними даними є духівником мера окупованої Горлівки Приходько Івана Сергійовича.

У 2020 році він заявив, що «Ми — не учасники якого-небудь політичного процесу і категорично уникаємо, щоб в церковній проповіді давали оцінки політичним діям чи політичним гаслам тієї чи іншої сторони (Л/ДНР і України). Ставлячись до людей як до своєї пастви по обидві сторони конфлікту, ми зберегли здатність бути для них в першу чергу Церквою, а не якоюсь політичною організацією». Він впевнений, що УПЦ МП не ділить на своїх і чужих. «…Церква має здатність пастирського окормлення і не ділить людей на „своїх“ і „чужих“, ставиться до них не як до ворогів, а як до своєї єдиної пастви, через Її голос можна доносити якісь думки і пропонувати справжні щирі кроки».[3] Також він каже, що у Л/ДНР війни не хочуть: «що люди з тієї сторони війни не хочуть».[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]