Лонгин (Жар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архипископ Лонгин
Єпископ Банченський, вікарій Чернівецької єпархії
з 22 травня 2012
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: кафедра заснована
Намісник Банченського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря
з 16 червня 2008
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
 
Альма-матер: Ново-Нямецька духовна семінарія
Чернівецький православний богословський інститут
Тезоіменитство: 29 жовтня
Ім'я при народженні: Михайло Васильович Жар
Народження: 19 серпня 1965(1965-08-19) (52 роки)
с. Петрашівка, Герцаївський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Дружина: Соломія Лілія
Діти: Володимир, Михайло, Марія
Священство з: 18 січня 1990
Чернецтво з: 30 квітня 1996
Хіротонія: 22 травня 2012
 
Нагороди:
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден преподобного Нестора Літописця ІІ ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня

Архиєпископ Ло́нгин (в миру Жар Михайло Васильович; 19 серпня 1965) — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату)[1] (2012) з титулом «єпископ Банченський», вікарій Чернівецької єпархії. З 2008 року — намісник Вознесенського Банченського чоловічого монастиря.

Відомий громадський діяч і церковний будівничий, засновник і керівник великого дитячого притулку, який діє при монастирі в Молниці. Має державне звання Герой України (2008)[2]. Відомий своїми проросійськими та антиукраїнськими поглядами та релігійною нетерпимістю.

Біографія[ред.ред. код]

Михайло Васильович Жар народився 19 серпня 1965 року в селі Петрашівка Герцаївського району Чернівецької області. В дитинстві став сиротою. У 19711981 роках вчився в Петрашівській середній школі.

У 1984 році одружився з Лілією Соломією. Через рік в них народився син Володимир, у 1987 році — Михайло, у 1989 — дочка Марія[3].

18 січня 1990 року в Миколаївській церкві в Чернівцях єпископом Чернівецьким Антонієм (Москаленком) висвячений на диякона. Наступного дня, на Богоявлення, висвячений на священика і призначений настоятелем Церкви святої Параскеви в Підвальному, Церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Боянах і Церкви святої Параскеви в Банченах.

У 19911995 роках вчився на заочному секторі Ново-Нямецької (нині — Кишинівська) духовної семінарії.

У 1992 році всиновив двох дітей, один з яких мав дитячий церебральний параліч. Згодом взяв на виховання ще двох, а потім ще десять дітей: так утворився сімейний дитячий будинок[3].

30 квітня 1996 року секретарем Чернівецької єпархії архімандритом Мелетієм (Єгоренком) пострижений в чернецтво з іменем «Лонгин» на честь мученика Лонгина Сотника. З 1996 року отець Лонгин, з благословіння Священного Синоду, керував будівництвом в Банченах Вознесенського чоловічого монастиря і дитячого притулку при ньому, перенесеному з 2002 року в село Молниця. З 1999 року отець очолив будівництво жіночого монастиря на честь Боянської ікони Божої Матері в Боянах.

З 2002 року навчався в Чернівецькому православному богословському інституті, який закінчив у 2007 році.

16 червня 2008 року призначений Священним Синодом намісником Банченського монастиря зі зведенням у сан архімандрита.

Рішенням Священного Синоду від 8 травня 2012 року призначений єпископом Банченським, вікарієм Чернівецької єпархії[4]. 22 травня, в день пам'яті святого Миколая, за Службою Божою в соборному храмі київського Пантелеймонівського монастиря в Феофанії митрополитами Київським і всієї України Володимиром, Кишинівським і всієї Молдови Володимиром, Чернівецьким і Буковинським Онуфрієм, Вишгородським і Чорнобильським Павлом, Тернопільським і Кременецьким Сергієм, Овруцьким і Коростенським Віссаріоном, Почаївським Володимиром, архієпископами Хустським і Виноградівським Марком, Білоцерківським і Богуславським Митрофаном, Бориспільським Антонієм, Кам'янець-Подільським і Городоцьким Феодором, Львівським і Галицьким Августином, Харківським і Богодухівським Онуфрієм, Яготинським Серафимом, Переяслав-Хмельницьким і Вишневським Олександром, Городницьким Олександром, єпископами Сєвєродонецьким і Старобільським Агапітом, Хотинським Мелетієм, Ніжинським і Прилуцьким Іринеєм, Макарівським Іларієм, Івано-Франківським і Коломийським Пантелеймоном, Васильківським Пантелеймоном, Броварським Феодосієм та Обухівським Іоною висвячений на єпископа Банченського[5].

Скандали[ред.ред. код]

Єпископ Лонгін перебував у приятельських стосунках з представниками режиму Віктора Януковича. Після втечі Януковича з України та порушення проти його оточення кримінальних справ, єпископ Лонгін зробив декілька гучних антиукраїнських та антиєвропейських заяв,[6] поширюючи їх навіть через ЗМІ. Так, на офіційному сайті РПЦЗ (МП) єпископ Лонгін прямо звинуватив керівництво держави у розв'язанні війни, виступив з проросійськими заявами.[7]

Нагороди[ред.ред. код]

Церковні:

Примітки[ред.ред. код]

  1. У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
  2. а б Указ Президента України № 1071/2008 від 24 листопада 2008 року «Про присвоєння М. Жару звання Герой України»
  3. а б Лонгин (Жар). Древо (рос.)
  4. Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року. Офіційний сайт УПЦ
  5. КИЇВ. Намісник Свято-Вознесенського Банченського монастиря архімандрит Лонгин (Жар) висвячений у сан єпископа. Офіційний сайт УПЦ
  6. Епископ Лонгин: "США наслаждаются кровопролитием на Украине"
  7. Епископ Лонгин: "Все это – дело рук проклятой Европы"
  8. Указ Президента України № 36/2006 від 20 січня 2006 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Чернівецької області»
  9. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  10. Лауреати 2009. Гордість країни
  11. Офіційний сайт Асоціації благодійників України

Посилання[ред.ред. код]