Феодосій (Снігірьов)

Митрополит Феодосій
Митрополит Черкаський і Канівський, до 17 серпня 2021 року — архієпископ
з 17 серпня 2020
Церква:	РПЦвУ
Попередник:	Софроній (Дмитрук)
Архієпископ Бо́ярський, вікарій Київської митрополії РПЦвУ до 28 липня 2017 року — єпископ
25 вересня 2013 — 17 серпня 2020
Церква:	РПЦвУ
Попередник:	вікаріатство засновано
Єпископ Броварський, вікарій Київської митрополії РПЦвУ
6 січня 2011 — 25 вересня 2013
Попередник:	вікаріатство засновано
Альма-матер:	Калузька духовна семінарія Київська духовна академія
Діяльність:	священник
Тезоіменитство:	16 травня
Ім'я при народженні:	Денис Леонідович Снігірьов
Народження:	31 серпня 1974(1974-08-31) (49 років) Київ
Священство:	30 червня 1998
Чернецтво:	2 квітня 1998
Єп. хіротонія:	6 січня 2011
Феодосій у Вікісховищі

Митрополит Феодо́сій (справжнє ім'я Денис Леонідович Снігірьов (31 серпня 1974(1974-08-31), Київ) — архієрей Російської православної церкви, митрополит Черкаський і Канівський РПЦвУ. Кандидат богослов'я, доцент Київської духовної академії, викладач курсу Пастирського Богослов'я в Магістратурі КДА. Тезоіменитство — 3 травня.

Громадянин Росії.

Біографія

Народився в Києві 31 серпня 1974 року. 1991 року закінчив середню школу. У 1994 році закінчив Миколаївське медичне училище з присвоєнням кваліфікації «фельдшер».

У 1994 році вступив до Калузького духовного училища, яке з благословення Патріарха Олексія II 20 січня 1997 року було перетворено в духовну семінарію.

З 1996 року — іподиякон архієпископа Калузького і Боровського Климента.

2 квітня 1998 року архієпископом Климентом пострижений у чернецтво з нареченням імені Феодосій на честь преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського^{[джерело?]}.

21 квітня 1998 року архієпископом Климентом висвячений в сан ієродиякона, 30 червня 1998 року — у сан ієромонаха.

У 1998 році закінчив Калузьку духовну семінарію зі ступенем бакалавра богослов'я.

3 липня 1998 року зарахований до братії Різдва Богородиці Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря, призначений скарбником обителі і головним редактором щотижневого видання «Вісник Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря».

У 1999 році призначений благочинним Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря і членом Єпархіальної ради Калузької єпархії.

У 1999 році вступив до Московської духовної академії.

3 липня 2000 року переведений на служіння в Калугу, призначений секретарем Єпархіальної ради Калузької єпархії, завідувачем канцелярією Калузького єпархіального управління і настоятелем храму на честь Казанської ікони Божої Матері в місті Калузі.

21 вересня 2000 року Святішим Патріархом Олексієм II нагороджений правом носіння наперсного хреста.

23 серпня 2001 року, згідно з поданим проханням, направлений на Україну. 24 жовтня 2001 року призначений настоятелем храму-каплиці на честь преподобної Єфросинії Полоцької в Києві. У тому ж році, згідно з поданим проханням, переведений з Московської духовної академії в Київську духовну академію, яку закінчив у 2003 році.

З березня 2002 року — головний редактор місіонерського тижневика «Православний Печерськ».

5 квітня 2004 року возведений у сан ігумена.

28 лютого 2005 року очолив створений на базі парафії на честь прп. Єфросинії Полоцької Київський Свято-Володимирський духовно-просвітницький центр.

19 квітня 2006 року нагороджений правом носіння хреста з прикрасами.

З травня 2007 року — духівник Міжнародного православного фестивалю авторської пісні «Благодатне небо».

З вересня 2007 року — заступник голови міжнародного громадського руху «Слов'янський молодіжний союз», керівник СМС в Україні.

26 листопада 2007 року указом Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира призначений відповідальним секретарем Відділу у справах молоді при синоді РПЦвУ.

6 лютого 2008 року призначений заступником голови Відділу «Місія духовної просвіти» при синоді РПЦвУ і керівником Сектора духовно-просвітницьких проектів Української Православної Церкви.

28 квітня 2008 року возведений у сан архімандрита.

25 травня 2010 року призначений благочинним Київської єпархії у справах монастирів.

На засіданні Синоду УПЦ від 23 грудня 2010 року (журнал № 44) обраний на єпископа Броварського, вікарія Київської митрополії, з дорученням управління Броварським вікаріатством Київської єпархії (журнал № 49).

6 січня 2011 року в Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської лаври висвячений на єпископа. Хіротонію очолив митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). Йому співслужили: архієпископи Білогородський Миколай (Грох), Вишгородський Павел (Лебідь), Бориспільський Антоній (Паканич), Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко); єпископи Макарівський Іларій (Шишковський), Васильківський Пантелеімон (Поворознюк), Дрогобицький Філарет (Кучеров).

Рішенням синоду РПЦвУ від 14 червня 2011 року (журнал № 19) призначений головою новоствореного синодального відділу РПЦвУ у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів та членом Вищої церковної ради РПЦвУ (відділ скасований 16 вересня 2014).

29 березня 2013 року призначений головою Ставленицької комісії Київської єпархії.

25 вересня 2013 року синод РПЦвУ у зв'язку з утворенням Бориспільської єпархії, правлячому архієрею якої засвоєний титул «Бориспільський і Броварський», постановив єпископу Феодосію мати титул «Бо́ярський» (журнал № 58). Звільнений з посади керуючого Броварським вікаріатством Київської єпархії і призначений на посаду керуючого Північним вікаріатством Києва.

9 грудня 2014 року призначений головою Церковного суду Київської єпархії.

28 липня 2017 року за Божественною літургією у Києво-Печерській лаврі Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм возведений у сан архієпископа.

4 січня 2018 року у зв'язку з реорганізацією вікаріатств Київської єпархії «з метою ефективного церковно-адміністративного управління парафіями» за архієпископом Феодосієм було збережено управління Північним київським вікаріатством, до складу якого увійшли Оболонське, Подільське, Кладовищенське благочиння Києва.

Кандидат богослов'я, викладач курсу Пастирського богослов'я в Магістратурі Київської духовної академії.

11 червня 2018 року на засіданні Вченої ради Київської духовної академії була затверджена тема докторської дисертації архієпископа Феодосія (Снігірьова): «Наука про пастирство у вітчизняних Духовних школах: зародження, розвиток, перспективи».

9 листопада 2019 року удостоєний вченого звання доцента Київської духовної академії.

17 серпня 2020 року рішенням Священного Синоду був призначений архієпископом Черкаським і Канівським.

17 серпня 2021 року було зведено в сан митрополита.

Розслідування

20 лютого 2023 року СБУ оголосила Снігирьову про підозру в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі, на цей час керівнику Черкаської єпархії РПЦвУ. У квітні суд помістив Снігірьова під домашній арешт.

У лютому 2024 року митрополит Снігірьов отримав підозру у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, а саме за порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно. За даними СБУ, це стало четвертою підозрою для Снігірьова.

Родина

Корінний киянин. Походить із родини української інтелігенції: онук головного редактора газети «Південна правда» та ректора Миколаївського Інституту підвищення професійної кваліфікації керівних працівників Григорія Лазарєва; син педагога та старшого наукового співробітника Київського Зонального науково-дослідного Інституту експериментальної промисловості Ольги Снігірьової; брат вченого секретаря Київської духовної академії доктора богослов'я професора протоієрея Ростислава Снігірьова.

Посилання

• Керівник Черкаської єпархії УПЦ МП виправдовував агресію рф. Йому повідомили про підозру — СБУ
• У Черкасах сектанти УПЦ МП та проросійська агентура організували збіговисько біля обласного управління СБУ
• Черкаського митрополита УПЦ МП Феодосія відправили під домашній арешт
• Маніпуляція СБУ вручила звинувачення у держзраді черкаському митрополиту УПЦ МП за створення сайту церкви
• Брат черкаського митрополита УПЦ МП втік з України та служить у РПЦ