Феодосій (Снігірьов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Феодосій
[[Зображення:
Архієпископ Бо́ярський Феодосій
|280px|Архієпископ Феодосій]]
Архієпископ Бо́ярський, вікарій Київської Митрополії
до 28 липня 2017 року — єпископ
з 25 вересня 2013
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: вікаріатство засновано
Єпископ Броварський, вікарій Київської Митрополії
6 січня 2011 — 25 вересня 2013
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: вікаріатство засновано
 
Альма-матер: Калузька духовна семінарія
Київська духовна академія
Тезоіменитство: 16 травня
Ім'я при народженні: Денис Леонідович Снігірьов
Народження: 31 серпня 1974(1974-08-31) (43 роки)
м. Київ, Українська РСР, СРСР
Прийняття священства: 30 червня 1998
Прийняття чернецтва: 2 квітня 1998
Хіротонія: 6 січня 2011
Феодосій у Вікісховищі?

Архієпископ Феодо́сій (в миру Денис Леонідович Снігірьов (рос.) Денис Леонидович Снигирев, 31 серпня 1974, Київ, Українська РСР) — архієрей Російської православної церкви[1]; архієрей Української Православної Церкви (Московського патріархату) (а відтак входить до складу єпископату Руської Православної Церкви[2]), архієпископ Бо́ярський, вікарій Київської митрополії[3], Голова Церковного суду та Ставленицької комісії Київської єпархії, керуючий Північним вікаріатством м. Києва, брат вченого секретаря Київської духовної академії доктора богослов'я професора протоієрея Ростислава Снігірьова. Тезоіменитство — 3 (16) травня. Кандидат богослов’я, викладач курсу Пастирського Богослов'я в Магістратурі Київської духовної академії.

Біографія

Народився в Києві 31 серпня 1974 року. У 1991 році закінчив середню школу. У 1994 році закінчив Миколаївське медичне училище з присвоєнням кваліфікації «фельдшер».

У 1994 році вступив до Калузького духовного училища, яке з благословення Святішого Патріарха Олексія II 20 січня 1997 року було перетворено в духовну семінарію.

З 1996 року — іподиякон архієпископа Калузького і Боровського Климента.

2 квітня 1998 року архієпископом Климентом пострижений у чернецтво з нареченням імені Феодосій на честь преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського[джерело?].

21 квітня 1998 року архієпископом Климентом висвячений в сан ієродиякона, 30 червня 1998 року — у сан ієромонаха.

У 1998 році закінчив Калузьку духовну семінарію зі ступенем бакалавра богослов'я.

3 липня 1998 року зарахований до братії Різдва Богородиці Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря, призначений скарбником обителі і головним редактором щотижневого видання «Вісник Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря».

У 1999 році призначений благочинним Свято-Пафнут'єва Боровського монастиря і членом Єпархіальної ради Калузької єпархії.

У 1999 році вступив до Московської духовної академії.

3 липня 2000 року переведений на служіння в Калугу, призначений секретарем Єпархіальної ради Калузької єпархії, завідувачем канцелярією Калузького єпархіального управління і настоятелем храму на честь Казанської ікони Божої Матері в місті Калузі.

21 вересня 2000 року Святішим Патріархом Олексієм II нагороджений правом носіння наперсного хреста.

23 серпня 2001 року, згідно з поданим проханням, направлений на Україну. 24 жовтня 2001 року призначений настоятелем храму-каплиці на честь преподобної Єфросинії Полоцької в Києві. У тому ж році, згідно з поданим проханням, переведений з Московської духовної академії в Київську духовну академію, яку закінчив у 2003 році.

З березня 2002 року — головний редактор місіонерського тижневика «Православний Печерськ».

5 квітня 2004 року возведений у сан ігумена.

28 лютого 2005 року очолив створений на базі парафії на честь прп. Єфросинії Полоцької Київський Свято-Володимирський духовно-просвітницький центр.

19 квітня 2006 року нагороджений правом носіння хреста з прикрасами.

З травня 2007 року — духівник Міжнародного православного фестивалю авторської пісні «Благодатне небо».

З вересня 2007 року — заступник голови міжнародного громадського руху «Слов'янський молодіжний союз», керівник СМС в Україні.

26 листопада 2007 року указом Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира призначений відповідальним секретарем Відділу у справах молоді при Священному Синоді УПЦ.

6 лютого 2008 року призначений заступником голови Відділу «Місія духовної просвіти» при Священному Синоді УПЦ і керівником Сектора духовно-просвітницьких проектів Української Православної Церкви.

28 квітня 2008 року возведений у сан архімандрита.

25 травня 2010 року призначений благочинним Київської єпархії у справах монастирів.

На засіданні Синоду УПЦ від 23 грудня 2010 року (журнал № 44) обраний на єпископа Броварського, вікарія Київської митрополії, з дорученням управління Броварським вікаріатством Київської єпархії (журнал № 49).

6 січня 2011 року в Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської лаври висвячений на єпископа. Хіротонію очолив митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). Йому співслужили: архієпископи Білогородський Миколай (Грох), Вишгородський Павел (Лебідь), Бориспільський Антоній (Паканич), Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко); єпископи Макарівський Іларій (Шишковський), Васильківський Пантелеімон (Поворознюк), Дрогобицький Філарет (Кучеров).

Рішенням Синоду УПЦ від 14 червня 2011 року (журнал № 19) призначений головою новоствореного Синодального відділу УПЦ у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів та членом Вищої церковної ради УПЦ (відділ скасований 16 вересня 2014).

29 березня 2013 року призначений головою Ставленицької комісії Київської єпархії.

25 вересня 2013 року Синод УПЦ у зв'язку з утворенням Бориспільської єпархії, правлячому архієрею якої засвоєний титул «Бориспільський і Броварський», постановив єпископу Феодосію мати титул «Бо́ярський» (журнал № 58). Звільнений з посади керуючого Броварським вікаріатством Київської єпархії і призначений на посаду керуючого Північним вікаріатством м. Києва.

9 грудня 2014 року призначений головою Церковного суду Київської єпархії.

28 липня 2017 року за Божественною літургією у Києво-Печерській лаврі Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм возведений у сан архієпископа.

4 січня 2018 року у зв'язку з реорганізацією викариатств Київської єпархії «з метою ефективного церковно-адміністративного управління парафіями» за архієпископом Феодосієм було збережено управління Північним київським вікаріатством, до складу якого увійшли Оболонське, Подільське, Кладовищенське благочиння м.Києва.

Кандидат богослов’я, викладач курсу Пастирського Богослов'я в Магістратурі Київської духовної академії.

11 червня 2018 року на засіданні Вченої ради Київської духовної академії була затверджена тема докторської дисертації архієпископа Феодосія (Снігірьова): «Наука про пастирство у вітчизняних Духовних школах: зародження, розвиток, перспективи».

Особисті погляди щодо єресей та розколів

Не вважає УАПЦ, УПЦ КП, УАПЦ(о), УАПЦ(к) та інші неканонічні релігійні структури, на відміну від Української Православної Церкви, частиною Світового Православ'я, припускає з часом поступову деградацію їх віровчень до єретичних заблуджень.[1],[2]

Родина

Корінний киянин. Походить з потомственої родини української інтелігенції: онук головного редактора газети «Південна правда» та ректора Миколаївського Інституту підвищення професійної кваліфікації керівних працівників Григорія Лазарєва; син педагога та старшого наукового співробітника Київського Зонального науково-дослідного Інституту експериментальної промисловості Ольги Снігірьової; брат вченого секретаря Київської духовної академії доктора богослов'я професора протоієрея Ростислава Снігірьова.

Примітки

Джерела