Єлисей (Іванов)
_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B8_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%8E_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83.jpg)
Єлисе́й (світське ім'я Івано́в Оле́г Олекса́ндрович; нар. 19 червня 1973; Шахтарськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — колишній проросійський священнослужитель з України, колаборант із Росією, сепаратист[1][2]. Митрополит Ізюмський і Куп'янський РПЦвУ (2012—2022). Під час російського вторгнення в Україну перейшов на бік окупантів та втік до Росії. За даними OSINT-розслідування групи Molfar є громадянином Росії[3].
Біографія[ред. | ред. код]
1979 року багатодітна шахтарська сім'я втратила матір, яка померла від важкої хвороби.
1980 року вступив до школи-інтернату м. Шахтарська, яку закінчив 1988 року.
У 1989 році влаштувався на місцеве підприємство слюсарем, поєднуючи роботу з несенням послуху паламаря у Свято-Іоанно-Богословському храмі м. Шахтарська, з 1992 — у Свято-Миколаївському кафедральному соборі м. Донецька.
З 1994 року — скарбник у Свято-Михайлівському храмі м. Авдіївки.
3 червня 1996 року єпископом Донецьким і Слов'янським Аліпієм (Погребняком) у Свято-Георгіївському соборі м. Макіївки був висвячений у сан диякона.
27 червня 1996 року у Свято-Успенському Святогірському монастирі намісником обителі архімандритом Арсенієм (нині архієпископ Святогірський) пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь святого пророка Божого Єлисея, після чого був направлений на дияконське служіння у Свято-Михайлівський храм м. Авдіївки.
4 серпня 1996 року висвячений у сан священика.
1 жовтня 1996 року указом митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона призначений настоятелем Свято-Михайлівського храму м. Авдіївки.
1997 року вступив на заочне відділення Одеської духовної семінарії, яку закінчив у 2001 році.
В 1999 році возведений у сан ігумена.
З 2001 року ніс послух духівника Ясинуватського благочиння Донецької єпархії.
2002 року вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 2006 році зі ступенем кандидата богослов'я.
2004 року возведений у сан архімандрита.
29 листопада 2006 року призначений благочинним Авдіївського округу Донецької єпархії.
Нагороджений орденом Української Православної Церкви «Різдво Христове — 2000».
29 березня 2007 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал № 34) архімандриту Єлисею (Іванову) визначено бути єпископом Амвросіївським, вікарієм Донецької єпархії.
31 березня 2007 року у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври возведений у сан єпископа Амвросіївського, вікарія Донецької єпархії.
18 жовтня 2012 року призначений єпископом Бердянським і Приморським.
8 травня 2012 року — єпископ Ізюмський і Куп'янський[4].
22 листопада 2012 року піднесено в сан архієпископа[5].
28 липня 2017 митрополитом Київським Онуфрієм в день пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира в Києво-Печерській лаврі возведений в сан митрополита[6].
У 2022 році перейшов на бік російських окупантів.[7].
Санкції[ред. | ред. код]
Олег Іванов підтримував політику РФ, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці.[8]
24 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[9]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден апостола Іоанна Богослова II ст. (5 жовтня 2014[10]);
- «Різдво Христове 2000» (2000).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Колаборанти в рясі»? Що чекає на Українську православну церкву (не) Московського патріархату (укр.). Українська правда. 11 січня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Коли посадять єпископа Ізюмського УПЦ МП за співпрацю з окупантами?
- ↑ Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ В Киеве состоялось заседание Священного Синода Украинской Православной Церкви [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Епископы Изюмский и Купянский Елисей и Белгород-Днестровский Алексий возведены в сан архиепископа [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Києві урочисто відзначили День Хрещення Русі. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 18 жовтня 2018.
- ↑ https://2day.kh.ua/kharkow/odin-iz-mitropolitov-kharkovskoy-oblasti-sotrudnichaet-s-okkupantami
- ↑ ІВАНОВ Олег Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №43/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року "Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- ↑ Блаженніший Митрополит Онуфрій освятив храм на честь ікони Божої Матері «Піщанська». Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Ізюмської єпархії [Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Ізюмська єпархія — Древо: відкрита православна енциклопедія [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Українські архієпископи
- Кандидати богослов'я
- Кавалери ордена преподобного Нестора Літописця I ступеня
- Митрополити Української православної церкви Московського патріархату
- Ізюмська єпархія УПЦ МП
- Персоналії:Ізюм
- Українські колаборанти з Росією (з 2014)
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Відмічені в українофобії