Іоасаф (Губень)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоасаф
Епископ Иоасаф.jpg
Народився 8 квітня 1961(1961-04-08) (59 років)
Маньківський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater Київська духовна семінарія
Науковий ступінь Кандидат богослов'я
Конфесія православ'я
Нагороди
орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

Іоасаф Губень (за паспортом громадянина України Петро Іванович Губень; нар. 8 квітня 1961, Кути) — російський релігійний діяч в Україні. Єпископ філії Московської церкви[1] (УПЦ московського патріархату) з титулом «Кіровоградський і Новомиргородський».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у побожній українській родині, закріпаченій комуністичним колгоспом. 1990-го вступив до Київської духовної семінарії, а 1992 перейшов до навчального закладу, який контролювала Московська патріархія. 1994 прийнятий до Київської духовної академії РПЦ.

  • 10 листопада 1994 — помічник інспектора КДАіС РПЦ МП.
  • 28 липня 1995 — у Свято-Покровському жіночому монастирі Києва митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом (Руснаком) поставлений на диякони.
  • 9 листопада 1997 — єпископом Житомирським і Новоград-Волинським Гурієм висвячений у сан священика.
  • 27 березня 1998 — в Дальніх печерах Києво-печерської лаври проректором КДАіС архімандритом Митрофаном (Юрчуком) (нині — митрополит Луганський і Алчевський за версією Москви) пострижений у чернецтво з ім'ям Іоасаф на честь святителя Іоасафа Бєлгородського.
  • 1998 — після закінчення Київської духовної академії і захисту дипломної роботи на тему «Церковно-історичне значення Помісного собору РПЦ 1917—1918 рр.» залишений викладачем гомілетики у КДС.
  • 17 квітня 2000 — призначений старшим помічником інспектора КДАіС.
  • 8 червня 2000 — Митрополитом Володимиром Сабоданом (УПЦ МП) зведений у сан архімандрита.
  • 1 серпня 2000 року призначений благочинним храму Київської духовної академії і семінарії на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
  • 2002 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Історія виникнення й розвитку антитринітарного напряму у вченнях древніх і сучасних сектантських течій». Згодом ніс послух викладача канонічного права та порівняльного богослов'я у КДАіС.
  • Рішенням синоду «УПЦ» (РПЦ в Україні) від 9 лютого 2006 став членом комісії з відновлення діалогу з УАПЦ.
  • 31 березня 2006 — доцент кафедри канонічного права КДА.
  • 22 січня 2007 — настоятель парафії Свято-Воскресенського кафедрального собору Києва (УПЦ МП).
  • 14 грудня 2007 — єпископ Новокаховським і Бериславським.
  • 10 лютого 2011 — єпископ Кіровоградським і Новомиргородським РПЦ.
  • 9 липня 2012 року — архієпископ (РПЦ).

Примітки[ред. | ред. код]