Іоасаф (Губень)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоасаф
Епископ Иоасаф.jpg
Народився 8 квітня 1961(1961-04-08) (57 років)
Маньківський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater Київська духовна академія і семінарія
Науковий ступінь Кандидат богослов'я
Конфесія православ'я
Нагороди
орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

Іоасаф Губень (за паспортом громадянина України Петро Іванович Губень; нар. 8 квітня 1961, Кути) — російський релігійний діяч в Україні. Єпископ філії Московської церкви[1] (УПЦ московського патріархату) з титулом «Кіровоградський і Новомиргородський».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у побожній українській родині, закріпаченій комуністичним колгоспом. 1990-го вступив до Київської духовної семінарії, а 1992 перейшов до навчального закладу, який контролювала Московська патріархія. 1994 прийнятий до Київської духовної академії РПЦ.

  • 10 листопада 1994 — помічник інспектора КДАіС РПЦ МП.
  • 28 липня 1995 — у Свято-Покровському жіночому монастирі Києва митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом поставлений на диякони.
  • 9 листопада 1997 — єпископом Житомирським і Новоград-Волинським Гурієм висвячений у сан священика.
  • 27 березня 1998 — в Дальніх печерах Києво-печерської лаври проректором КДАіС архімандритом Митрофаном (Юрчуком) (нині — митрополит Луганський і Алчевський за версією Москви) пострижений у чернецтво з ім'ям Іоасаф на честь святителя Іоасафа Бєлгородського.
  • 1998 — після закінчення Київської духовної академії і захисту дипломної роботи на тему «Церковно-історичне значення Помісного собору РПЦ 1917—1918 рр.» залишений викладачем гомілетики у КДС.
  • 17 квітня 2000 — призначений старшим помічником інспектора КДАіС.
  • 8 червня 2000 — Митрополитом Володимиром Сабоданом (УПЦ МП) зведений у сан архімандрита.
  • 1 серпня 2000 року призначений благочинним храму Київської духовної академії і семінарії на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
  • 2002 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Історія виникнення й розвитку антитринітарного напряму у вченнях древніх і сучасних сектантських течій». Згодом ніс послух викладача канонічного права та порівняльного богослов'я у КДАіС.
  • Рішенням синоду «УПЦ» (РПЦ в Україні) від 9 лютого 2006 став членом комісії з відновлення діалогу з УАПЦ.
  • 31 березня 2006 — доцент кафедри канонічного права КДА.
  • 22 січня 2007 — настоятель парафії Свято-Воскресенського кафедрального собору Києва (УПЦ МП).
  • 14 грудня 2007 — єпископ Новокаховським і Бериславським.
  • 10 лютого 2011 — єпископ Кіровоградським і Новомиргородським РПЦ.
  • 9 липня 2012 року — архієпископ (РПЦ).

Примітки[ред. | ред. код]