Янош Арань
Янош Арань | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Arany János | ||||
Народився | 2 березня 1817[1][2][…] Салонта, Біхор, Румунія | |||
Помер | 22 жовтня 1882[1][2][…] (65 років) Будапешт, Австро-Угорщина[4] ·пневмонія | |||
Поховання | Керепеші | |||
Країна | Угорщина[5] | |||
Діяльність | мовознавець, поет, письменник, журналіст, перекладач | |||
Alma mater | Реформатський колегіум Дебрецена (1836) | |||
Мова творів | угорська | |||
Magnum opus | Toldi trilogyd | |||
Членство | Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd | |||
У шлюбі з | Юліанна Ерчеїd | |||
Діти | Julianna Aranyd і Ласло Арань | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Янош Арань у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Янош Арань (угор. Arany János; 1 березня 1817, Надьсалонт — †22 жовтня 1882, Будапешт) — найвідоміший угорський епічний поет 19 століття; друг Шандора Петефі; учасник революції 1848–1849. Історичні поеми (Толді), балади, лірика; переклади творів Шекспіра та Арістофана.
Батько поета і фольклориста Ласло Араня.
В Ужгороді встановлено міні-скульптуру відомому поету.
Творчість
Перший твір — сатира «Втрачена конституція» (1845).
Арань брав участь у революції 1848—1849 років, редагував газету «Друг народу».
Найкращий його твір — поема «Толді» (1847—1879). В баладі «Уельські барди» (1857) оспівує мужність патріотів, які не схиляються перед чужоземними загарбниками, висуває ідею національного визволення народу і виступає проти монархічної сваволі.
Поеми, роман у віршах, елегії, балади, ліричні вірші Араня глибоко демократичні за змістом. Араню належать перші переклади творів Гоголя угорською мовою.
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Арань Янош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в LIBRIS — 2012.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 234.
Це незавершена стаття про особу Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |