Вітторіо Ґассман
| Вітторіо Ґассман | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Vittorio Gassman | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Vittorio Gassman | |||
| Народився | 1 вересня 1922[1][2][…] Генуя, Провінція Генуя, Королівство Італія[1] | |||
| Помер | 29 червня 2000[1][2][…] (77 років) Рим, Італія[1] | |||
| Поховання | Кампо Верано[4][5] | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | |||
| Діяльність | кінорежисер, телеактор, сценарист, актор театру, кіноактор, актор, театральний режисер | |||
| Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
| Роки діяльності | 1945—1999 | |||
| У шлюбі з | Шеллі Вінтерс, Nora Riccid, Diletta D'Andread і Жульєт Майнієль | |||
| Діти | Алессандро Ґассманd, Paola Gassmand і Jacopo Gassmand[6] | |||
| IMDb | ID 0002094 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Вітторіо Ґассман у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Вітторіо Ґассман (італ. Vittorio Gassman; 1 вересня 1922 — 29 червня 2000) — італійський кіноактор.
Життєпис
Народився 1 вересня 1922 року в Генуї, Лігурія, Італія у сім'ї німецького емігранта та італійки.
Любов до театру привела Гассмана в Римську Академію драматичного мистецтва, яку він закінчив у 1942 році. На сцену театру Гассман вийшов в Мілані в 1942 році, пізніше грав в театрі Елісео в Римі. Грав у драматичній трупі Лукіно Вісконті (1948—1949). Репертуар, в якому брав участь Вітторіо Гассман, був різноманітний і значний — Достоєвський, Шекспір, Вільямс, Сенека.
«Гамлет», зіграний Вітторіо Гассманом в Національному театрі (цей театр створив Гассман разом з Т. Сальвіні), приніс йому славу, яку можна порівняти зі славою кінозірок. До кінця 1950-х років Гассман утвердився як видатний театральний актор, драматург і режисер. У 1959 році Вітторіо Гассман заснував у Римі трупу Італійського народного театру.
Дебют актора в кіно відбувся в 1946 році. Кінокар'єра складалася не менш вдало, ніж в театрі. Фільм Джузеппе Де Сантіса «Гіркий рис» (1949) приніс акторові справжній успіх і запрошення зніматися у американських режисерів («Рапсодія» — 1953, реж. Ч. Відор та «Війна і мир» — 1956, реж. К. Відор).
Проявив себе і як комедійний актор, віртуозний майстер перевтілення у фільмі Діно Різі «Матадор / Чудовиська» (1963).
Разом з Франческо Розі Гассман поставив фільм «Кін» за Олександром Дюма, де зіграв головну роль.
Гассман був актором різнобічним, зі своєрідним негативною чарівністю, яскравим темпераментом та іронією. Вершиною творчості Гассмана в 1960-і роки в кіно стає роль Бруно в фільмі Діно Різі «Обгін» (1962), де актор грає в дуеті з Трентіньяном. За цю роботу Гассман отримує «Срібну стрічку».
Ще одну «Срібну стрічку» Гассман заслужено отримав за блискучу роботу у фільмі Маріо Монічеллі «Велика війна».
Найбільш значною роботою Гассмана безумовно стала картина «Запах жінки» (1974, Profumo di donna), яка здобула премію МКФ в Каннах. В подальшому перезнімалася американцями в фільмі «Запах жінки» (1992, Scent of a Woman) з Аль Пачіно. В цьому своєрідному змаганні Гассман виграє.
Гассман грає у Е. Скола, М. Феррері, Р. Олтмена та інших. І кожна поява актора на екрані стає подією. Гассман знімає власне кіно, пише сценарії і п'єси.
У 1999 році Вітторіо Гассман залишає сцену, а 29 червня 2000 помирає від серцевого нападу в Римі.
Фільмографія
- 1947 «Таємничий лицар» / (Il cavaliere misterioso) — Джакомо Казанова
- 1959 «Зухвалий наскок невідомих зловмисників» / (Audace colpo dei soliti ignoti) — Джузеппе «Пеппе» Байокі
- 1960 «Злочин» / (Crimen) — Ремо Капретті
- 1962 : Обгін / (Il Sorpasso) — Бруно Кортона
- 1965 «Кон'юнктура» / (La congiuntura) —
- 1967 «Зловмисники, як завжди, залишилися невідомими» / (I soliti ignoti) — Джузеппе Байокі, на прізвисько «Пеппе-пантера»
- 1971 «Іменем італійського народу» / (In nome del popolo italiano) — суддя Маріано Боніфаці
- 1974 «Запах жінки» / (Profumo di donna) — Фаусто Консольо
- 1974 «Ми так любили одне одного» / (C'eravamo tanto amati) — Джанні Перего
- 1977 «Нові чудовиська» / (I nuovi mostri) — Кардинал
- 1981 «Готельний номер» / (Camera d'albergo) — Акілле Менгароні
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118716506 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Al Verano a spasso nella storia del cinema con la guida tra le tombe di attori e registi
- ↑ https://www.findagrave.com/memorial/7293291
- ↑ https://www.perfil.com/noticias/opinion/jacopo-gassman-papa-nos-leia-a-borges.phtml
Джерела
| |||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||
Категорії:
- Народились 1 вересня
- Народились 1922
- Уродженці Генуї
- Померли 29 червня
- Померли 2000
- Померли в Римі
- Поховані на цвинтарі Кампо Верано
- Нагороджені орденом «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Лауреати призу за найкращу чоловічу роль Каннського кінофестивалю
- Лауреати премії «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль
- Лауреати премії принцеси Астурійської
- Лауреати премії «Давид ді Донателло»
- Лауреати премії «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль другого плану
- Лауреати міжнародного кінофестивалю у Мар-дель-Платі
- Лауреати премії «Срібна мушля» найкращому актору
- Італійські театральні актори
- Італійські кіноактори
- Італійські телеактори
- Кіноактори XX століття
- Померли від серцевого нападу
- Лауреати премії «Давид ді Донателло» за кар'єру
- Актори, які зіграли роль Джакомо Казанови
- Німці Італії