Ялина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:01, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ялина
Період існування: валанжин — сучасність
Ялина європейська (Рісеа abies) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Підродина: Piceoideae
Рід: Ялина (Picea)
A.Dietr., 1824
Види

33[1]; див. текст

Вікісховище: Picea
Picea abies, Ілюстрація, 1887

Яли́на, смерека (Picea) — рід хвойних дерев родини соснових, поширених від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Євразії й Північної Америки. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500–3000 метрів.

Опис

Це вічнозелені дерева 20–60(-90) м заввишки; крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, на вершині округлюється до гострого, іноді смолисті. Листя окреме, залишається на дереві до 10 років, вершина зазвичай гостра. Шишки ростуть на однорічних гілках. Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцюватих до циліндричних. Насіння крилате.

Ялини-рекордсмени

Найтовще дерево з виду Picea sitchensis завтовшки на рівні грудей 539 см. Два найвищі записані дерева виду Picea sitchensis 96,7 м і 96,4 м, ростуть у штаті Каліфорнія. Вік 852 років, зареєстрований для представника виду Ялина Енґельмана, вочевидь, є поточним рекордом для роду.

Поширення в Україні

В Україні поширена ялина звичайна або європейська (Picea abies (L.) Karsten, або Picea excelsa Link.), 20–40(50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25–30 років; вік до 150, іноді й до 200 років.

Ялина — тіньо- та вологотривке дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5 % всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба). Ялина поширена насамперед у КарпатахГаличині й на Буковині та на сході й північному сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900–1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав'яним настилом. Менші простори займає ялина на Передкарпатті й Розточчі; невеликі острови (зазвичай як домішка до сосни й дуба) на Підляшші, південно-західному Поділлі й Чернігівщині.

Популяції ялини в Карпатах раніше вважали за окремий вид (Picea montana). Однак дуже низькі значення генетичної дистанції для чотирьох висотних і п'яти низинних популяцій вказують на відсутність у високогір'ї Українських Карпат (>1200 м) самостійного виду[2].

Застосування

Ялина дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні музичних інструментів тощо; кора смереки має 7—15 % дубильних речовин. З ялини добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у лісосмугах тощо.

Деревина ялини використовується для багатьох цілей, починаючи від загальних будівельних робіт і виготовлення ящиків до вузькоспеціалізованого застосування в різних сферах діяльності, зокрема перший літак братів Райт, «Флаєр-1», був побудований з ялинових планок.[3]

Оскільки деревина ялини не має стійкості до комах-шкідників та до гниття після вирубки, вона зазвичай рекомендується тільки для виконання будівельних робіт всередині приміщень.

Деревина ялини має довгі деревні волокна, які необхідні для отримання міцного паперу, тому її широко застосовують для виробництва деревної маси та виготовлення найкращого паперу.

Свіжі пагони багатьох ялин є природним джерелом вітаміну С.[4] Капітан Джеймс Кук робив алкогольне ялинове пиво на основі цукру під час своїх морських подорожей, щоб запобігти захворюванню цингою серед членів екіпажу його корабля.[5][6]

Ялина як атрибут

Ялинка є атрибутом новорічних свят.

У Карпатах деякі селяни над дверима, просто на даху прив'язують ялинку для означення того, що божественна енергія священного Дерева життя сходитиме на хату, на родину[7].

Класифікація

Picea asperata (Ялина драконова)
Picea mariana (Ялина чорна)

Див. також

Література

Посилання

Примітки

  1. Picea A.Dietr.. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 19.12.2020.
  2. Приваліхін С.М. Популяційно-генетичне різноманіття ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) в Українських Карпатах. — Дис... канд. наук, 2008.
  3. Milestones of Flight - 1903 Wright Flyer. Smithsonian National Air and Space Museum. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 April 2004. Процитовано 21 серпня 2016.
  4. Tree Book - Sitka spruce (Picea sitchensis). British Columbia Ministry of Forests, Lands and Natural Resource Operations. Процитовано 29 липня 2006.
  5. Crellin, J. K. (2004). A social history of medicines in the twentieth century: to be taken three times a day. New York: Pharmaceutical Products Press. с. 39. ISBN 978-0789018441. Процитовано 21 серпня 2016.
  6. Stubbs, Brett J. (June 2003). Captain Cook's beer: the antiscorbutic use of malt and beer in late 18th century sea voyages (PDF). Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition. 12 (2): 129—137. Архів оригіналу (PDF) за 25 July 2008. Процитовано 21 серпня 2016.
  7. Спочатку — Київська, а потім — Русь. Club-tourist (амер.). Процитовано 15 березня 2017.