Іоасаф (Василиків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоасаф
Митрополит Іоасаф (Василиків)
Митрополит Івано-Франківський і Галицький
(до 23 січня 2012 — архієпископ;
до 9 грудня 2002 — єпископ)
з 29 жовтня 1997
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Володимир (Поліщук)
Єпископ Донецький і Луганський
6 квітня 1997 — 29 жовтня 1997
Церква: УПЦ КП
Попередник: Іоанн (Зинов'єв)
Наступник: Володимир (Поліщук)
 
Альма-матер: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Діяльність: священнослужитель
Тезоіменитство: 17 березня
Ім'я при народженні: Іван Кузьмич Василиків
Народження: 7 лютого 1955(1955-02-07) (69 років)
Грушів, Дрогобицький район, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Дияконство: 24 квітня 1989
Священство: 1 жовтня 1990
Чернецтво: 24 березня 1992
Єп. хіротонія: 6 квітня 1997

Нагороди:

орден «За заслуги» II ступеня

CMNS: Іоасаф у Вікісховищі

Іоаса́ф (в миру Василиків Іван Кузьмич) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату), митрополит Івано-Франківський і Галицький, священноархімандрит Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря.

Життєпис

Народився 7 лютого 1955 року в селі Грушів Дрогобицького району Львівської області.

У 1972 р. здобув середню освіту.

У 1973—1976 рр. — служба в Армії.

З 1976 по 1977 рр. працював на автокрановому заводі міста Дрогобича.

З листопада 1977 р. по червень 1986 р. працював водієм тролейбуса в Львівському ТТПарку.

У 1986—1988 рр. — позастрокова військова служба.

З лютого 1988 р. ніс послух іподиякона в кафедральному соборі Архангельської єпархії.

23 квітня 1989 р. пострижений єпископом Архангельським і Мурманським Пантелеймоном (Долгановим)[ru] в рясофор.

24 квітня 1989 р. рукоположений на диякона.

1 жовтня 1990 р. єпископом Архангельським і Мурманським (Пантелеймоном) рукоположений в сан ієрея.

24 березня 1992 р. пострижений у ченці в Свято-Іллінському кафедральному соборі міста Архангельська.

З березня 1992 р. по березень 1997 р. — намісник Артемія Вернальського монастиря Архангельської єпархії.

24 березня 1995 р. піднесений до сану ігумена.

8 січня 1997 року єпископу Архангельському і Мурманському Тихону[ru] подав прохання про звільнення від обов'язків намісника монастиря у зв'язку із переїздом на Україну.

7 березня 1997 р. прийнятий до складу УПЦ КП.

Єпископське служіння

6 квітня 1997 р. хіротонізований на єпископа Донецького і Луганського за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

29 жовтня 1997 р. призначається єпископом Івано-Франківським і Галицьким, керуючим Івано-Франківською єпархією.

9 грудня 2002 року піднесений до сану архієпископа.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла (1999 р.), Ордену святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня (23.01.2004) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006).

23 січня 2012 р. Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений в сан митрополита.

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

Посилання

  • Іоасаф (Василиків). Митрополит Івано-Франківський і Галицький.
  • Архиєрей Митрополит Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ
  • Митрополит ПЦУ закликає главу УГКЦ повернутися до православ'я, а не «розпалювати міжрелігійну ворожнечу». https://www.religion.in.ua/. Релігія в Україні. 30 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.