Іларіон (Процик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон

Владика Іларіон (Процик)
Митрополит Рівненський і Острозький
(до 2 лютого 2023 — архієпископ)
з 23 січня 2012
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Євсевій (Політило)
Єпископ Чернігівський і Ніжинський
14 травня 2008 — 23 січня 2012
Обрання: 13 травня 2008
Церква: УПЦ КП
Попередник: Севастіан (Возняк)
Наступник: Євстратій (Зоря)
 
Науковий ступінь: кандидат богослів'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Руслан Іванович Процик
Народження: 8 листопада 1980(1980-11-08) (43 роки)
Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Батько: протоієрей Іван Процик
Мати: Марія Процик
Дияконство: 5 листопада 2000
Священство: 5 червня 2003
Чернецтво: 26 жовтня 2000
Єп. хіротонія: 14 травня 2008

Нагороди:

Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

CMNS: Іларіон у Вікісховищі

Іларіон (світське ім'я — Процик Руслан Іванович; нар. 8 листопада 1980, с. Зубрець Бучацького району Тернопільської області) — український релігійний діяч, архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату). Керуючий Рівненською єпархією. У минулому — виконувач обов'язків Екзарха Європи, голова Управління зовнішніх церковних зв'язків, постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Біографія[ред. | ред. код]

Архієпископ Іларіон за богослужінням

Народився в Зубреці на Бучаччині в родині православного священика, протоієрея Іоанна Процика (священик у селі Новосілка Бучацького благочиння, Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП). Мати — Марія Процик.

1997 вступив у другий клас Київської духовної семінарії УПЦ КП. 2000 вступив у Київську православну богословську академію УПЦ КП.

26 жовтня 2000 — пострижений у чернецтво в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі. Постриг звершив намісник монастиря — високопреосвященний архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій.

5 листопада 2000 — за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва, Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений у сан ієродиякона.

5 лютого 2001 — призначений на посаду благочинного Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря м. Києва.

5 червня 2003 — у Володимирському соборі міста Києва, Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений в сан ієромонаха.

24 травня 2004 — захистив кандидатську дисертацію на тему: «Пастирський погляд на зовнішню і внутрішню апостасію», здобув науковий ступінь кандидата богослів'я.

З 1 вересня 2004 призначений на посаду викладача в Київській православній богословській академії.

20 грудня 2006 призначений на посаду секретаря Патріарха Київського і всієї Руси-України.

19 квітня 2006 Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом зведений у сан ігумена.

15 січня 2007 указом Святійшого Патріарха Філарета призначений намісником Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря.

4 лютого 2007 зведений у сан архімандрита.

25 січня 2008 призначений керуючим справами Київської Патріархії.

13 травня 2008 Священним Синодом Київського Патріархату обраний на єпископа Чернігівського і Ніжинського. Архієрейська хіротонія, очолена Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, відбулася 14 травня 2008 року у Свято-Володимирському патріаршому соборі.

13 травня 2011 рішенням Священного Синоду призначений головою Управління зовнішніх церковних зв'язків Київського Патріархату.

23 січня 2012 рішенням Священного Синоду призначений керуючим Рівненською єпархією з возведенням в сан архієпископа.

Архієпископ Іларіон у м. Дубно, 2 серпня 2016 року

13 травня 2017 рішенням Священного Синоду призначений виконуючим обов'язки Екзарха Європи.

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

5 лютого 2019 року митрополит Київський і всієї України Епіфаній призначив владику Іларіона до складу першого Священного синоду Православної церкви України.

6 березня 2019 року рішенням Митрополита Київського Епіфанія був призначений заступником голови Управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України[1]

15 липня 2021 року архієпископ Іларіон у співслужінні капеланів та духовенства ПЦУ, освятив наріжний камінь та заклав капсулу на місці будівництва храму на честь Почаївської ікони Божої Матері у місті Дубно, на території військової частини А 2755.[2]

2 лютого 2023 року, указом митрополита Епіфанія, возведений у сан митрополита.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» І ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Епіфаній призначив дипломатів ПЦУ. Еспресо. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2019. 
  2. Рудніцький, протієрей Василь. На території військової частини в Дубно постане новий храм. Рівненська єпархія ПЦУ (uk-ua). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021. 
  3. Предстоятель Православної Церкви України возвів низку архієреїв у сан митрополита та архієпископа. Процитовано 4 лютого 2023. 
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 24 серпня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]