Гольшанські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:03, 10 лютого 2021, створена KHMELNYTSKYIA (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування NOSFERATU (обговорення) до зробленого Augustus-ua)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гольшанські
Герб роду
Рід Ольшанські
Титул Князі
CMNS: House of Holszański у Вікісховищі

Гольша́нські (пол. Holszańscy, біл. Гальшанскіе, лит. Alšėniškiai) — литовсько-руський князівський рід XIII—XVI ст[1].

Походження

Походив від Гольші, першого князя гольшанського, який заснував родове гніздо Гольшани над річкою Вілією[2]. Мав володіння у Великому князівстві Литовському: Дубровицьке і Степанське князівства на Волині, Гольшани, Глузьк, Романов у Білорусі тощо[1]. Один із 9 родів — головних княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві[1]. Використовували герб Гіпоцентавр. Зіграв помітну роль як у литовській так і в українській історії[2]. Вигас після смерті князя Семена Юрійовича 1556 року[1]. Родові перейшли до його шістьох сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких[1].

Герб

Засновник роду

Легендарним засновником роду є Гольша (Гольшас) Романович (пом. до 1269), син Великого князя Литовського — Романа.

Зображення князів Ольшанських. Розписи нартексу Успенського собору. XVIII ст. Фото кінця ХІХ ст.

Є версія[джерело?], що своє походження Гольшанські ведуть від молодшого брата Гедиміна — Ольгіманта.

За хронікою Биховця представників роду — Гольша був братом Великого князя Литовського Тройдена й входив до найближчого оточення великого князя Литовського Вітеня.

Володіння

1280 року було засновано поселення в Ошмянському повіті (нині с. Гольшани Гродненської області, Білорусь), що й стало родовим гніздом Гольшанських.

Рід мав володіння в Україні (на Поліссі — Дубровицьке та Степанське князівства), у Білорусі (Гольшани, Глузьк, Романов в Ошмянському пов.), Литві.

Один із 9 родів — гол. княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві Литовському.

Останнім представником чоловічої лінії роду був Семен Юрійович (1515-56), після смерті якого маєтності Гольшанських перейшли до його 6 сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких.

Генеалогічне дерево

Граф

Таблиця

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Януш Дубровицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Федір
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юрій
 
 
Володимир
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василіса
 
 
Іван
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія
 
 
 
 
 
 
 
 
Гольша
 
 
 
 
 
Андрій Вязинський
 
 
Польська королева Софія
 
 
 
 
 
 
 
Василіса
 
 
Богдана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Семен
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольгімант?
 
Міндовг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Януш
 
 
Андрій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Данило
 
 
 
 
 
 
 
Юрій
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольгімант
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр?
 
 
 
 
 
 
 
Луцький католицький біскуп Павло
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гліб?
 
 
Олександр
 
 
Ганна
 
 
Ганна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іван
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василь
 
 
Ядвіга
 
 
Федора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Семен «Лютий»
 
 
Юрій
 
 
Ганна
 
 
Олександра
 
 
Олена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Свята Юліана
 
 
Барбара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр
 
 
Уляна
 
 
Юрій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михайло
 
 
Андрій
 
 
Семен
 
Тетяна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Борис?
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Велика княгиня Литовська Уляна
 
 
Семен Трабський
 
NN дочка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Див. також

Примітки

  1. а б в г д Шевченко, 2004.
  2. а б Войтович 2000:4.1.
  3. Горбаків
  4. Орест Левицький. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 253—254. — ISBN 5-319-01070-2.
  5. СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1455)

Бібліографія

Джерела

Монографії

Довідники

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гольшанські