Nakajima E12N
| Nakajima E12N | |
|---|---|
| Призначення: | гідролітак |
| Перший політ: | 1938 |
| На озброєнні у: |
 Імперський флот Японії |
| Всього збудовано: | 2 |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 278 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 361 км/год |
| Дальність польоту: | 1 065 км |
| Практична стеля: | 8 150 м |
| Довжина: | 10,50 м |
| Висота: | 3,50 м |
| Розмах крила: | 13,00 м |
| Площа крила: | 27,50 м² |
| Споряджений: | 2 850 кг |
| Двигуни: | 1 х Mitsubishi MK2A Zuisei 11 (Ha-31-11), 850 к.с. |
| Підвісне озброєння: | бомби до 250 кг бомб |
| Кулеметне озброєння: |
2 х 7,7-мм фіксовані кулемети «Тип 97» 1 х 7,7-мм кулемет на турелі «Тип 92» |
Nakajima E12N (Розвідувальний гідролітак морський 12-Сі) — проєкт розвідувального гідролітака Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Восени 1937 року командування флоту оголосило конкурс на розробку двомісного розвідника-гідролітака, здатного стартувати з катапульт великих надводних кораблів. У конкурсі взяли участь фірми Aichi (проєкт Aichi E12A), Nakajima (проєкт Nakajima E12N) та Kawanishi (проєкт E12K).
На фірмі Nakajima розробкою літака займався колектив конструкторів під керівництвом Сінроку Інуе. Ним був спроєктований двополавковий низькоплан суцільнометалевої конструкції з трапецієподібним крилом. На крилі буи встановлені закрилки, які збільшували підйомну силу при запуску з катапульти. Літак був оснащений двигуном Mitsubishi MK2A Zuisei 11 (Ha-31-11) потужністю 850 к.с. Озброєння літака складалось з двох фіксованих 7,7-мм кулеметів в носовій частині та одного 7,7-мм кулемета на турелі в задній кабіні. Під фюзеляжем могла підвішуватись одна 250-кг або дві 60-кг бомби.
Наприкінці 1937 року технічне завдання було змінене. Екіпаж мав складатись з 3 чоловік, а радіус дії суттєво зріс. Оцінивши свої можливості, Kawanishi зосередилась на тримісній машині, Nakajima - на двомісній, і тільки Aichi продовжувала розробляти обидва літаки.
Два прототипи були збудовані у 1938 році. Вони показали результаті, кращі, ніж у конкурента E12A. Але оскільки флот був більше зацікавлений у тримісному розвіднику, він обрав літак E13A, який став конструктивним розвитком літака E12A. Фірма Nakajima відмовилась від подальшої участі у конкурсі.
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 2 чоловіки
- Довжина: 10,50 м
- Висота: 3,50 м
- Розмах крила: 13,00 м
- Площа крила: 27,80 м²
- Маса пустого: 2 100 кг
- Маса спорядженого: 2 850 кг
- Двигун: 1 х Mitsubishi MK2A Zuisei 11 (Ha-31-11)
- Потужність: 850 к. с.
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 361 км/г
- Крейсерська швидкість: 278 км/г
- Практична дальність: 1 065 км
- Практична стеля: 8 150 м
Озброєння[ред. | ред. код]
- Кулеметне:
- 2 х 7,7-мм фіксовані кулемети «Тип 97»
- 1 х 7,7-мм кулемет на турелі «Тип 92»
- Бомбове навантаження: до 250 кг бомб
Джерела[ред. | ред. код]
- Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1
- René J. Francillion, Japanese Aircraft of the Pacific War, 2nd edition, Londra, Putnam & Company Ltd. [1970], 1979, ISBN 0-370-30251-6.
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
