Hiro H4H

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Hiro H4H
Aircraft Hiro H4H.jpg
Hiro H4H
Призначення: літаючий човен 
Перший політ: 1931 
Прийнятий на озброєння: 1933 
На озброєнні у: Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії 
Всього збудовано: 47 
Екіпаж: 6-8 осіб
Крейсерська швидкість: 158 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 233 км/год
Дальність польоту: 1 260 км
Тривалість польоту: 1 год
Практична стеля: 3 620 м
Довжина: 16,57 м
Висота: 6,22 м
Розмах крила: 23,46 м
Площа крила: 82,70 м²
Споряджений: 7 500 кг
Двигуни: 2 х Myojo, 2 х 800 к.с. 
Підвісне озброєння бомби 2х250 
Кулеметне озброєння 3 х 7,7-мм кулемети 

Hiro H4H (яп. 九一式飛行艇, літаючий човен морський Тип 91 ) — серійний літаючий човен Імперського флоту Японії 30-х років 20 століття.

Історія створення[ред.ред. код]

Зазнавши невдачі зі своїм літаючим човном Н3Н у конкурсі з фірмою Kawanishi, у якому переміг літак Kawanishi H3K, 11-й Арсенал флоту в Хіро у своєму новому проекті врахував допущені помилки. Новий літак, який був продовженням проекту Н3Н, але набагато менших розмірів, розробляв колектив конструкторів під керівництвом Дзюна Окамури.

Перший прототип був побудований у 1931 році. Він отримав назву «Літаючий човен морський Тип 91 Модель 1» (або H4H1). За результатами випробувань було побудовано ще 2 літаки, які почали експлуатувати у 1933 році. На цих літаках випробовували різні двигуни, типи оперення та гвинтів.

Перші літаки були оснащені двигунами Hiro 91-1 потужністю 500 к.с. кожен. Після випробувань їх замінили радіальними двигунами Myojo потужністю 800 к.с. кожен. Цей варіант отримав назву «Літаючий човен морський Тип 91 Модель 2» (або H4H2). Крім двигунів, у цьому варіанті було змінене вертикальне оперення.

H4H1 був суцільнометалевим монопланом, з металевим крилом, обшитим дюралем. На літаку застосовувалась передова автоматизація, зокрема подвійні закрилки Юнкерса. Проте морехідні якості літака були незадовільними. Навіть невелике хвилювання на морі створювало великі труднощі, а зліт та посадка у відкритому морі, поза межами захищених бухт, становив смертельну небезпеку. Проте флот, не маючи альтернативи (біплани Hiro H1H, Hiro H2H та Kawanishi H3K вже не могли вважатись сучасними, а розробка нового човна, Kawanishi H6K, йшла повільно), замовив виробництво H4H. Всього було збуловано 47 літаків обох модифікацій.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Льотні характеристики[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

  • Кулеметне: 3 × 7,7 мм кулемети
  • Бомбове навантаження: 2 х 250-кг бомби

Модифікації[ред.ред. код]

  • H4H1 (Літаючий човен Тип 91 Модель 1) - варіант з двигунами Hiro 91-1 (500 к.с.)
  • H4H2 (Літаючий човен Тип 91 Модель 2) - варіант з двигунами Myojo (800 к.с.)

Історія використання[ред.ред. код]

Літаки H4H почали нести службу з 1933 року. Вони взяли активну участь в японсько-китайській війні, здійснюючи патрулювання китайського узбережжя, та використовувались як транспортні літаки дальної дії, неодноразово перетинаючи Східнокитайське море. Сутичок з китайськими літаками та бойових втрат не було, проте формально H4H були першими літаючими човнами, що взяли участь у бойових діях.

До початку Другої світової війни H4H були виведені з бойових частин. Незважаючи на короткий термін служби, ці літаки зіграли велику роль у розвитку японської гідроавіації.

Джерела[ред.ред. код]

  • Putnam. Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941
  • Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1