Авл Цецина Север

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авл Цецина Север
лат. Aulus Caecina Severus
Народився43 до н. е.
Вольтерра, Провінція Піза, Тоскана, Італія
Помер1 століття
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітик, військовослужбовець, воєначальник
Знання мовлатина
Посададавньоримський сенатор[d] і римський губернатор

Авл Цеци́на Севе́р (лат. Aulus Caecina Severus; 43 до н. е. — 21) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суфект 1 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з етруського роду вершників Цецинів з міста Вольтерра. Про батьків немає відомостей. Замолоду перебрався до Риму. У 25 році до н.е. став військовим трибуном, а у 19 році до н. е. призначено квестором. У 1 році до н. е. його обрано консулом-суфектом разом з Авлом Плавцієм.

У 6 році його призначили намісником новоствореної провінції Мезія. Цього часу почалося повстання у Паннонії. Цецина рушив проти далматів та панонійців з півночі. Цього ж року захопив важливе місто Сірмій, розбив плем'я бревків. Після цього розбив племена даків та сарматів, які намагалися вдертися до Мезії. У цьому Цецині допоміг фракійський цар Реметалк. У 7 році разом з Марком Плавцієм Сільваном та Тиберієм привів війська до міста Сісціа (сучасне місто Сісак). Завдяки цьому була врятовано римську армію в Далмації та Панонії. У 8—9 роках Цецина Север захищав Мезію та Македонію від вторгнення даків та язигів. Також узяв участь в остаточному придушенні повстання далматів.

У 14—16 роках узяв участь у військових кампаніях Германіка, спрямованих проти германських племен. Спочатку придушив заколот серед легіонерів, а потім рушив проти бруктерів та херусків. Втім у 15 році римська армія попала у засідки, й лише завдяки військовій вправності Цецині вдалося її врятувати від знищення. За це останній отримав тріумфальні відзнаки.

По поверненню до Риму активно виступав у сенаті, хоча його там вважали малокомпетентним і часто переривали його промови. У 21 році була прийнята пропозиція Севера стосовно заборони дружинам супроводжувати легіонерів та намісників для поліпшення дисципліни.

Родина

[ред. | ред. код]

Мав 6 дітей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • C.M. Wells, The German Policy of Augustus, Londres, 1972. (англ.)
  • Anthony A. Barrett, Aulus Caecina Severus and the military woman, in: Historia 54 (2005), S. 301–314. (англ.)
  • Tacitus The Annals • The Histories [1] [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Cassius Dio LV 29,3 – 30,5. (лат.)
  • Velleius Paterculus II 112 (лат.)