Броніслав Дембінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дембінський.
Броніслав Дембінський
Bronisław Dembiński
Народився 14 серпня 1858(1858-08-14)
Мала Коможа, нині Ґміна Тухоля, Тухольський повіт, Куявсько-Поморське воєводство
Помер 23 листопада 1939(1939-11-23) (81 рік)
Познань, Республіка Польща
Країна  Польська Республіка
Національність поляк
Діяльність історик, політик
Alma mater Берлінський університет, Вроцлавський університет
Галузь історія
Заклад Львівський університет, Варшавський університет, Познанський університет
Посада ректор Львівського університету (1907—1908)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історії
Членство Познанське Товариство приятелів наукd
Польське наукове товариство у Львові
Партія National-Democratic Partyd
Рід House of Dembiński (Rawicz)d
Діти Zbigniew Dembińskid
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Білого Лева I ступеня
Командор ордена Святого Григорія Великого
Командор ордена Святого Григорія Великого
CMNS: Броніслав Дембінський у Вікісховищі

Броніслав Дембінський (пол. Bronisław Dembiński; 14 серпня 1858, Мала Коможа — 23 листопада 1939, Познань) — польський історик, професор Львівського, Варшавського і Познанського університетів, ректор Львівського університету (1907—1908), політик, дипломат, член. Почесний доктор Оксфордського (1930) і Варшавського (1933) університетів. Дійсний член Академії знань у Кракові (1917), голова Познанського товариства друзів науки (1923—1939), Наукового товариства у Львові, Варшавського наукового товариства.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Берлінському і Вроцлавському університетах. Докторську дисертацію захистив у Вроцлаві (1883), габілітований у Яґеллонському університеті в Кракові (1886), де відтоді працював доцентом кафедри всесвітньої історії. Від 1892 року — надзвичайний професор кафедри всесвітньої історії, від 1897 року — звичайний професор, 1898—1899 роки — декан філософського факультету, 1907—1908 роки — ректор Львівського університету; у 1916—1923 роках — професор кафедри нової історії Польщі Варшавського університету; у 1923—1933 роках — професор кафедри всесвітньої історії Познанського університету, з якою продовжував співпрацювати після виходу на пенсію.

Водночас у 1914—1918 роках — депутат австрійської Державної ради, 1918—1922 роках — Законодавчого сейму Польщі; 1918—1920 — віце-міністр Міністерства релігійних визнань і публічної освіти Польщі. Очолював польську групу Міжпарламентського союзу (1919–30) і Міжнародного союзу співтовариств Ліги Націй (1927).

До 1918 був пов'язаний з галицькими консерваторами, згодом — з католицькими колами. Досліджував історію папства та його стосунків з Польщею, дипломатичні відносини XVIII—XIX ст., зокрема місію Василя Капніста до Пруссії з метою визволення України з-під російської влади, теоретичні питання історії.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Nowsza historiografia niemiecka» (1886)
  • «O materiałach do dziejów Polski wieku XVI i XVII» (1886)
  • «Stosunek włoskiej literatury politycznej do polskiej w XVI wieku» (1888)
  • «Upadek polityczny i utrata niepodległości Włoch w epoce Odrodzenia» (1889)
  • «Rzym i Europa przed rozpoczęciem trzeciego okresu soboru trydenckiego» (1890)
  • «Leon XIII wobec prądów współczesnych» (1893)
  • «Papiestwo wobec upadku Polski» (1893)
  • «Rosya a rewolucja francuska» (1896)
  • «Tajna misja Ukraińca w Berlinie» (1896)
  • «U zarania stuleci» (1903)
  • «Ostatni wielki mistrz zakonu niemieckiego» (1925)
  • «Źródła do dziejów drugiego i trzeciego rozbioru Polski», t. I, (Львів 1902)
  • «Misja Ignacego Potockiego w Berlinie w 1792 roku» (Львів 1939)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 17.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Biogramy uczonych polskich, część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A-J (red.) A. Śródka, P. Szczawiński. — Wrocław 1983.
  • Rybarski A. Centralny zarząd archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej polskiej // «Archeion», T. I (1927). — S. 1-14.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Броніслав_Дембінський&oldid=40711242