Очікує на перевірку

Бурти (Обухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бурти
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Громада Кагарлицька міська громада
Код КАТОТТГ UA32120050040026051
Облікова картка Бурти 
Основні дані
Засноване 1741[1]
Населення 1344
Площа 5,425 км²
Густота населення 247,74 осіб/км²
Поштовий індекс 09254
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 49°50′56″ пн. ш. 30°55′25″ сх. д. / 49.84889° пн. ш. 30.92361° сх. д. / 49.84889; 30.92361Координати: 49°50′56″ пн. ш. 30°55′25″ сх. д. / 49.84889° пн. ш. 30.92361° сх. д. / 49.84889; 30.92361
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Водойми річка Сухий Кагарлик
Місцева влада
Адреса ради 09254, c. Бурти, вул. Центральна, 1
Карта
Бурти. Карта розташування: Україна
Бурти
Бурти
Бурти. Карта розташування: Київська область
Бурти
Бурти
Мапа
Мапа

CMNS: Бурти у Вікісховищі

Бурти́ — село в Україні, у Обухівському районі Київської області.

Населення становить 1344 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Сухий Кагарлик.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бурти́ (Личаки) Веселикоприцьківської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1115 осіб, налічувалось 136 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1430 осіб (693 чоловічої статі та 737 — жіночої), з яких 1413 — православної віри[3].

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Бурти (приписне с*. Краснопілка) Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/burt_002.xml [Архівовано 15 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1307 97.25%
російська 33 2.46%
білоруська 3 0.22%
румунська 1 0.07%
Усього 1344 100%

Відомі особи

[ред. | ред. код]

У селі народились:

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Колгосп агрофірма «Перемоги»

Голова правління- Павлюк Григорій Михайлович.

Сфера діяльності: рослинництво, тваринництво, розведення великої рогатої худоби, мішане сільське господарство, надання послуг у рослинництві і тваринництві, облаштування ландшафту, виробництво м'ясних продуктів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, діяльність їдалень та послуги з постачання готової їжі;

Продукція: Свині / ВРХ

  • Магазини: «Агрофірма», «Тесленко», «Вікторія» Бар: «Оксана».
  • Ферма, свиноферма.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Амбулаторія сімейної медицини:
  • Аптека (знах. в приміщенні амбулаторії).;
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
  • Свято-Покровський храм. Будівництво церкви в с. Бурти розпочате агрофірмою «Перемога»(голова правління — Сінченко В. М.; з 1996 р. — Павлюк Г. М.) у 1992 р., завершене освяченням в честь Покрова Пресвятої Богородиці 29 жовтня 1998 року Предстоятелем УПЦ Блаженнішим Володимиром у співслужінні Преосвяненніших Серафима, єпископа Білоцерківського і Богуславського, і Павла, єпископа Вишгородського.

Настоятель — протоієрей Іван Синюк.

  • Дитячий навчальний заклад: «Веселинка»

Завідувач ДНЗ: Злочевська Тетяна Василівна.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог, Київська, стор. 418
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних