Гольшанські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гольшанські
Герб роду
РідОльшанські
ТитулКнязі
CMNS: House of Holszański у Вікісховищі

Гольша́нські (пол. Holszańscy, біл. Гальшанскіе, лит. Alšėniškiai) — литовсько-руський князівський рід XIII—XVI ст[1]. У другій половині XV століття рід Гольшанських розділився на дві гілки, представники однієї з яких володіли містом Дубровицею, за що стали називатися Гольшанськими-Дубровицькими, Гольшанськими на Дубровиці, або Дубровицькими[ком. 1][2][3].

Походження

[ред. | ред. код]

Походив від Гольші, першого князя гольшанського, який заснував родове гніздо Гольшани над річкою Вілією[4]. Мав володіння у Великому князівстві Литовському: Дубровицьке і Степанське князівства на Волині, Гольшани, Глузьк, Романов у Білорусі тощо[1]. Один із 9 родів — головних княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві[1]. Використовували герб Гіпоцентавр. Зіграв помітну роль як у литовській так і в українській історії[4]. Вигас після смерті князя Семена Юрійовича 1556 року[1]. Родові перейшли до його шістьох сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких[1].

Засновник роду

[ред. | ред. код]

Легендарним засновником роду є Гольша (Гольшас) Романович (пом. до 1269), син Великого князя Литовського — Романа.

Зображення князів Ольшанських. Розписи нартексу Успенського собору. XVIII ст. Фото кінця ХІХ ст.

Є версія[джерело?], що своє походження Гольшанські ведуть від молодшого брата Гедиміна — Ольгіманта.

За хронікою Биховця представників роду — Гольша був братом Великого князя Литовського Тройдена й входив до найближчого оточення великого князя Литовського Вітеня.

Володіння

[ред. | ред. код]

1280 року було засновано поселення в Ошмянському повіті (нині с. Гольшани Гродненської області, Білорусь), що й стало родовим гніздом Гольшанських.

Рід мав володіння в Україні (на Поліссі — Дубровицьке та Степанське князівства), у Білорусі (Гольшани, Глузьк, Романов в Ошмянському повіті), Литві.

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]

Таблиця

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Януш Дубровицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Федір
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юрій
 
 
Володимир
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василіса
 
 
Іван
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія
 
 
 
 
 
 
 
 
Гольша
 
 
 
 
 
Андрій Вязинський
 
 
Польська королева Софія
 
 
 
 
 
 
 
Василіса
 
 
Богдана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Семен
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольгімант?
 
Міндовг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Януш
 
 
Андрій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Данило
 
 
 
 
 
 
 
Юрій
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольгімант
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр?
 
 
 
 
 
 
 
Луцький католицький біскуп Павло
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гліб?
 
 
Олександр
 
 
Ганна
 
 
Ганна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іван
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василь
 
 
Ядвіга
 
 
Федора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Семен «Лютий»
 
 
Юрій
 
 
Ганна
 
 
Олександра
 
 
Олена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Свята Юліана
 
 
Барбара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр
 
 
Уляна
 
 
Юрій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михайло
 
 
Андрій
 
 
Семен
 
Тетяна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Борис?
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Велика княгиня Литовська Уляна
 
 
Семен Трабський
 
NN дочка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Інколи в актах їх помилково називають Дубровськими[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Шевченко, 2004.
  2. а б Теодорович, 1889, с. 598.
  3. Дубровиця / Волинський усе-світ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 49 (вересень). — С. 428-431. Процитовано 14 листопада 2019.
  4. а б Войтович 2000:4.1.
  5. Горбаків. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 16 квітня 2013.
  6. Орест Левицький. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 253—254. — ISBN 5-319-01070-2.
  7. СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1455). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 13 червня 2013.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]

Довідники

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гольшанські