Луганська єпархія УПЦ (МП)
| Свято-Володимирський кафедральний собор | ||||
|
Основні дані | ||||
| Церква | УПЦ МП | |||
|---|---|---|---|---|
| Заснована | 1944 і 6 вересня 1991[1] | |||
| Юрисдикція | південні райони Луганської області | |||
| Єпархіальний центр | Луганськ | |||
| Кафедральний собор |
Свято-Володимирський кафедральний собор Свято-Петропавлівський собор у Кам'яному Броді | |||
| Сайт | eparhia.lg.ua | |||
| 91002, м. Луганськ, пров. Крупської, 29б[2][3] | ||||
|
Правлячий архієрей | ||||
|
Луганський і Алчевський | ||||
|
Вікарні архієреї | ||||
| Біловодський | Павло (Валуйський) | |||
 | ||||
 Луганська єпархія УПЦ у Вікісховищі | ||||
Луганська єпархія Української православної церкви Московського патріархату (Луганська і Алчевська єпархія) охоплює парафії переважно промислових районів на півдні Луганської області, Україна.
Створена в 1944, коли у Ворошиловграді (нині Луганськ) була закладена Ворошиловградська кафедра, на яку був поставлений єпископ Никон (Петін). У 1948 владику перевели до Одеси. Відтак Ворошиловградсько-Донецька єпархія перебувала в юрисдикції одеських архієреїв. Після архієпископа Никона її управляючими були в 1956—1965 митрополит Борис Вік і в 1965—1990 митрополит Сергій Петров.
У лютому 1990 на кафедру був призначений єпископ Іоанникій (Кобзєв). У 1991 місто відвідав Митрополит Київський і Всієї України Філарет (згодом Патріарх УПЦ КП), сотні луганців зібрались на його службі, що проходила в Петропавлівському кафедральному соборі.[4]
У жовтні 1991 завдяки зростанню кількості парафій Донецько-Луганська єпархія була розділена на дві окремі церковні області. Новоутворена Луганська і Старобільська єпархія залишилася під духовною опікою митрополита Іоанникія. У травні 2007 р. за рішенням Священного Синоду УПЦ МП єпархія була розділена на дві самостійні: Лугансько — Алчевську і Сєверодонецько — Старобільську.
У Луганській єпархії залишилися такі адміністративні одиниці Луганської області: міста Луганськ, Алчевськ, Брянка, Голубівка, Красний Луч, Первомайськ, Ровеньки, Стаханов, Антрацитівський, Краснодонський, Лутугинський, Новоайдарський, Перевальський, Свердловський , Слов'яносербський і Станично-Луганський райони.
5 січня 2013 року була створена самостійна Ровеньківська єпархія шляхом виділення зі складу Луганської в межах Антрацитівського, Сорокинського, Лутугинського і Довжанського районів і прилягаючих міст обласного підпорядкування Луганської області.[5]
Ворошиловградська єпархія (1944—1948)
- Никон (Петін) (21 травня 1944—1945)
Ворошиловградсько-Донецька єпархія в складі Одеської єпархії (1948—1990)
- керуючий єпископ Одеський Никон (Петін) (1948—1956)
- керуючий митрополит Одеський Борис (Вік) (1956—1965)
- керуючий митрополит Одеський Сергій (Петров) (1965—1990)
Ворошиловградський вікаріат Одеської єпархії (1958—1959)
- Донат (Щеголєв)
Ворошиловградсько-Донецька єпархія під прямим підпорядкуванням Московської патріархії
- єпископ Пимен (Ізвєков), майбутній патріарх РПЦ
Донецько-Луганська єпархія (1990—1991)
Лугансько-Старобільська єпархія (1991—2007)
Лугансько-Алчевська єпархія (з 2007)
- Іоанникій (Кобзєв) (6 вересня 1991 — 20 липня 2012)
- Митрофан (Юрчук) (20 липня 2012 - 18 червня 2021)
- Пантелеймон (Поворознюк), митрополит Ровеньківський та Свердловський, в.о. (19 червня 2021 - 17 серпня 2021)
- Пантелеймон (Поворознюк) (з 17 серпня 2021)
Ровенківський вікаріат Лугансько-Алчевської єпархії (з 2009)
- Володимир (Орачов) (24 листопада 2009 - 23 грудня 2010)
- Никодим (Барановський) (20 липня 2012 - 5 січня 2013)
Біловодський вікаріат Лугансько-Алчевської єпархії (з 2019)
У складі єпархії до поділу діяло три монастиря:
- Монастир на честь Андрія Первозваного, чоловічий, відкритий при парафіяльному храмі в 2002 р., село Першозванівка, Лутугинський район.
- Свято-Сергієвський монастир, чоловічий, заснований у 2003 р., місто Кремінна.
- Старобільський монастир на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», жіночий, заснований у 1863 р. як жіноча громада, що була перетворена в 1886 р. у монастир, закритий у 1921 р., відновлений у 1992 р., місто Старобільськ.
.jpg)
- Ровеньківська єпархія УПЦ (МП)
- Сєверодонецька єпархія УПЦ (МП)
- Луганська єпархія ПЦУ
- Донецько-Слов'янська єпархія ПЦУ
- Луганські громади ІПЦ
- Старообрядництво в Луганській області
- ↑ http://www.patriarchia.ru/db/text/73327.html
- ↑ Луганская епархия // patriarchia.ru — 2002.
- ↑ ЛУГАНСКАЯ ЕПАРХИЯ // Энциклопедия «Древо» — 2005.
- ↑ http://cerkva-lg.livejournal.com/4681.html
- ↑ Журналы заседания Священного Синода Украинской Православной Церкви от 5 января 2013 года. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 29 квітня 2019.
- Форостюк О. Д. Луганщина релігійна: історичний і правовий аспекти. — Луганськ: Світлиця, 2004. — 212 с.: іл., портр.; 20 см. — Бібліогр. в тексті та в підрядк. прим. — ISBN 966-534-154-5 : Б.ц., 100 пр.
- Высокопреосвященный ИОАННИКИЙ, архиепископ Луганский и Старобельский, Ветры истории и веры благодать, Звезда Рождества (рос.), № 35, архів оригіналу за 13 липня 2020, процитовано 10 липня 2020 // pravoslavye.org.ua.
- Офіційний сайт Луганської єпархії (рос.)
- http://pravlug.ru/ [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] // газета «Православная Луганщина» — офіційне видання Луганської епархії
- Тетяна Деркач (30 листопада 2017). Казаки-разбойники: ЧВК на службе у УПЦ МП? Часть 11. Луганская епархия. https://petrimazepa.com/. Петро і Мазепа. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018. (рос.)
- УПРАВЛІННЯ ЛУГАНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ в ЄДР. [Архівовано з першоджерела 19.05.2018.].
- Архимандриту УПЦ МП, який благословляв окупантів, повідомили про підозру в колабораціонізмі
- Чотири єпархії УПЦ МП перереєструвалися в РПЦ МП
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |