Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Малопольська провінція |
Дата створення / заснування |
1347 |
Країна |
Корона Королівства Польського |
Столиця |
Краків |
Адміністративна одиниця |
Корона Королівства Польського |
Адміністративно-територіально поділяється на |
Краківське воєводство (до 1795), Люблінське воєводство (1474—1795), Сандомирське воєводство, Белзьке воєводство, Брацлавське воєводство, Чернігівське воєводство (1636), Київське воєводство, Підляське воєводство, Подільське воєводство, Руське воєводство, Волинське воєводство |
Спільний кордон із |
Великопольська провінція |
Час/дата припинення існування |
1795 |
|
Малопольська провінція у Вікісховищі |
Малопо́льська прові́нція (пол. Prowincja małopolska) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувала з 14 століття. Виникла на основі Малопольського князівства зі столицею в Кракові. Об'єднувала території Малопольщі, Русі, а також землі Війська Запорозького, Севежського князівства та Спишського староства. До 1667 року складалася з 11 воєводств. Головне місто — Краків, резиденція генерального старости Малопольщі. Ліквідована 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої.