Очікує на перевірку

Оттавська конвенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення

     Держави-учасниці     Приєдналися (акцесія) або правонаступники     Підписано, але не ратифіковано     Не підписант
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано18 вересня 1997
МісцеНью-Йорк, США
Чинність1 березня 1999
Підписанти133 держави
Сторони164 держави
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Сайтhttp://icbl.org
Дата9 грудня 1997
Засідання52-га сесія[2]
КодA/RES/52/38 (Документ)
ПредметЗагальне й повне роззброєння § [A] Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення
Результат голосування
  • 142 за
  • 0 проти
  • 18 утрималися
  • 25 не голосували
РезультатУхвалена[3]

Конве́нція про заборо́ну застосува́ння, накопи́чення запа́сів, виробни́цтва і переда́чі протипіхо́тних мін та про ї́хнє зни́щення (неофіційно Оттавська конвенція) — міжнародна угода (договір, конвенція), спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби.

Історія

[ред. | ред. код]

Ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999.

Україна підписала конвенцію у лютому 1999 року у Нью-Йорку. Ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року.[4] На час підписання угоди Україна порядкувала п’ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі (після Китаю, Російської Федерації, США та Пакистану), що дістався їй у спадок від Радянського Союзу та налічував 6 млн мін типу ПФМ-1.[5] 27 травня 2003 року на Донеччині, у результаті виконання рамкової домовленості між Кабінетом Міністрів України і урядом Канади про ліквідацію протипіхотних мін в Україні, було ліквідовано останню міну типу ПМН.[5]

Розробка та підписання договору стали результатом діяльності Міжнародної кампанії по забороні протипіхотних мін (англ. International Campaign to Ban Landmines, ICBL), розпочатої у 1992 році. Серед членів Ради Безпеки ООН, які не підписали Договір Китай, Росія і США. Інші країни, що не приєдналися до цієї угоди, включають Індію, Ізраїль, Північну та Південну Корею)

В Україні

[ред. | ред. код]

У 2015, уже під час російсько-української війни, посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що утилізація трьох мільйонів протипіхотних мін в Україні, яку фінансує ЄС, має бути завершена до 2018 року.[6]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-Personnel Mines and on their Destruction (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 10 вересня 2024.
  2. Resolutions adopted by the General Assembly at its 52nd session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 10 вересня 2024.
  3. Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-personnel Mines and on Their Destruction : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 10 вересня 2024.
  4. Верховна Рада України ратифікувала Оттавську конвенцію, 18 травня 2005[недоступне посилання]
  5. а б Інформація Держекоінспекції щодо екологічних наслідків забруднення територій внаслідок військової діяльності. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2009.
  6. (www.dw.com), Deutsche Welle. Томбінський: ЄС хоче утилізувати три мільйони протипіхотних мін в Україні за три роки | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2015. DW.COM (укр.). Процитовано 3 грудня 2017.
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.