Семак Матвій
| Матвій Семак | |
|---|---|
 Поручник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 листопада 1910 с. Петранка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 11 травня 1946 (35 років) с. Петранка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область |
| Псевдо | «Ґонта», «Залізняк» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) ОУН |
| Вид ЗС |  УПА |
| Командування | |
| командир сотні «Рисі» ТВ-23 «Магура» | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Матвій Семак (Сьомак) (псевдо: «Ґонта», «Залізняк») (17 листопада 1910, с. Петранка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область — 11 травня 1946, Там само) — поручник УПА, командир сотні «Рисі» ТВ-23 «Магура».
Народився 17 листопада 1910 року в селі Петранка Калуського повіту (тепер Рожнятівського району Івано-Франківської області).
Закінчив початкову школу у рідному селі та продовжив навчання у Рожнятівській державній школі. Член руханково-пожежного товариства «Луг» та товариства «Просвіта». У 1932 році вступив до Юнацтва ОУН, а в 1936 став дійсним членом ОУН.
Відбув строкову службу у Польській армії (1934-1936), де закінчив школу підхорунжих. Повернувшись додому, знову включається в роботу підпілля ОУН.
Мобілізований до лав Війська Польського з початком німецько-польської війни, далі повертається додому. Під час «перших совітів» працює в торгівлі. У 1940 р. за завданням підпілля ОУН влаштовується в Рожнятівський райвідділ міліції дільничним оперуповноваженим. У зв’язку із загрозою викриття й арешту опинився на еміграції за кордоном (1940-1941).
Служив у складі Дружин українських націоналістів, з початком німецько-радянської війни повернувся до України в лавах батальйону Нахтігаль, відтак у 201-му батальйоні «Шуцманшафт». Закінчив підстаршинський вишкіл Української допоміжної поліції та був призначений комендантом станиці у Чорткові, а згодом – інструктором поліційної школи у м. Львові (1943-1944).
Навесні 1944 вступив до УПА. Організатор та перший командир сотні «Рисі» у ТВ-23 «Магура».
Загинув 11 травня 1946 року в бою проти більшовиків у рідному селі. Похований на цвинтарі села Грабівка Калуського району.
- Лицар Бронзового Хреста Заслуги (11.05.1946).[1]
- Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Записав сотник С. Ф. Хмель.
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 4 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — С. 34-36.
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 8 — Калуш: ПП Копіцентр, 2007. — С. 17-19.
- Петро Ганцюк. Поручник УПА “Ґонта” – Матвій Сьомак
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |