Сирійський Курдистан
|
Демократична Федерація Північної Сирії | |||||
|
|||||
 | |||||
| Столиця | Камишли | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | курманджі, ассирійська мова, арабська | ||||
| Форма правління | |||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 50 000 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис | 2 300 000[1] | ||||
| - Густота | ?/км² | ||||
| Часовий пояс | +3 | ||||
| Домен | .sy | ||||
| |||||
| |||||
Сирійський Курдистан (курд. Kurdistana Sûriyê, або Рожава курд. Rojava — букв. «захід») — курдське державне утворення у складі Сирії. Про створення регіону Рожава (Сирійський Курдистан) було оголошено 17 березня 2016 року[2]. У регіон входять три кантони: Джазіра, Кобань та Афрін.
Починаючи з літа 2012 року, територія сирійського Курдистану контролюється Курдським верховним комітетом і пов'язаними з ним збройними формуваннями (під контролем уряду Башара Асада частково залишилися тільки Хасеке і Камишли)[3]. У листопаді 2013 було створено Регіональний Уряд, куди увійшли курди, асирійці та араби.[4]
Туреччина розпочала операцію на північному сході Сирії під кодовю назвою «Джерело миру»[5] яку проводять Збройні сили Туреччини проти районів Сирійського Курдистану та Демократичних сил Сирії (ДСС). Військова операція розпочалася, коли ВПС Туреччини розпочали авіаудари по прикордонних містах.[6]
Сирійський Курдистан розташований на захід від річки Тигр уздовж турецького кордону. Складається з трьох кантонів: Джазіра, Кобань та Афрін. Кантон Джазіра також на південному сході межує з Іракським Курдистаном.
Рельєф Рожави в основному рівнинний, крім Курдських гір у кантоні Афрін.
Сільське господарство — домінуюча галузь у всіх трьох кантонах. У Кобані вирощують пшеницю та оливки, Джазіра спеціалізується тільки на пшениці, Афрін — на оливках. Головна перевага Джазіри — видобуток нафти.
До початку війни 60 % бідного населення Сирії становили курди. Сьогодні 70 % державних витрат — це витрати на оборону і безпеку. Рожава прибрала податки як для фізичних, так і для юридичних осіб. Адміністрація заохочує місцеві кооперативи і дрібний бізнес для потреб народу.
Демократичні комітети регулюють ціни в кантонах, що знижує зловживання монополій і виключає завищення цін на товари. Уряд шукає зовнішні інвестиції для будівництва електростанції і заводу з виробництва добрив.
Нафта і виробництво продуктів харчування є основою економіки регіону, на експорт йде нафта та сільськогосподарські продукти, такі як вівці, зерно і бавовна. Імпорт включає в себе споживчі товари і запчастини.
До війни, в Ель-Хасак вироблялося близько 40 000 барелів сирої нафти на день. Під час війни нафтопереробний завод працював тільки на 5 % потужності, через відсутність хімікатів для переробки нафти.
Чисельність курдів в Сирії становить близько 2,5 млн осіб (близько 9 % населення країни). Більшість сирійських курдів говорять на курманджі і є мусульманами-сунітами, за винятком деяких курдів-єзидів.
За деякими оцінками, на початку XX століття близько 12 тисяч курдів жило в Дамаску, 16 тисяч — в районі міста Джераблус, і, мабуть, більшість — в провінції Аль-Джазіра. У 1920-х роках після розгрому повстання шейха Саїда з кемалістською Туреччини до Сирії хлинув потік курдських біженців. За наявними оцінками, близько 25 000 курдів втекли до Сирії. Але чисельність цих переселенців становила не більше 10 % населення провінції Аль-Джазіра і французька влада підмандатної Сирії надала їм громадянство.
Незважаючи на те, що курди здавна проживали на території нинішньої Сирії, сучасна держава Сирія використовувала факт переселення курдських біженців у 1920-ті роки як свідоцтво, що курди не є корінними жителями країни і це виправдовувало дискримінацію курдів.
- ↑ Оцінка на листопад 2014: подвоєння до 4,6 млн, яке відбулося за рахунок сирійських арабів (як сунітів, так і шиїтів), що рятуються від подій на півдні Сирії. До числа переселенців також зараховують християн різних сирійських церков. Ірак і Сирія: замало, запізно (англ.) . Ottawa Citizen. 14 листопада 2014.
- ↑ Kurds declare federal region in north
- ↑ Adib Abdulmajid «Armed Kurds Surround Syrian Security Forces in Qamishli». Rudaaw, 22 липня 2012 р (англ.)
- ↑ «Burhan Ghalioun: There Is No Such Thing As Syrian Kurdistan [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.] »(англ.)
- ↑ Invasion of northeast Syria carries gain and risk for Turkey. AP NEWS. 9 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ Туреччина завдала авіаудар по курдах на півночі Іраку. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-15 у Wayback Machine.]
- Сааді Сардар. Революція у Роджаві: побудова автономії на Близькому Сході // Спільне. — 27.11.2014.
- Дірік Ділар. Шангал: Ісламська Держава, Курдська (не)залежність, Західне лицемірство, провал парадигми національної держави // Спільне. — 29.12.2014.
- Іван Шматко. Рожава: альтернатива сектантським війнам Близького Сходу // Політична критика. — 25.11.2015.
- Ю. Райхель, «Сирійський Курдистан зробив крок до автономії»
|
Це незавершена стаття з географії Курдистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Сирії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Сабреддіт (англ.) | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
