Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Кривий Ріг): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Otheruses |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Парафіяльна газета: стильові правлення, replaced: складає → становить за допомогою AWB |
||
| Рядок 108: | Рядок 108: | ||
На своїх сторінках газета освячує події в православному світі, парафіяльного життя, відповідає на актуальні питання сучасного християнського суспільства. Зовсім скоро у виданні з'явилася [[рубрика]], присвячена Недільній школі, в якій читачів стали знайомити з [[Творчість|творчістю]] дітей і піднімати питання духовно-морального виховання. У вересні 2000 р. вперше окремим аркушем вийшла газета «Зернятко» в якості пріложеніядля дітей до газети «Свіча», а до вересня 2002 р. вона стала повноцінною газетою [[Недільна школа|Недільної школи]]. |
На своїх сторінках газета освячує події в православному світі, парафіяльного життя, відповідає на актуальні питання сучасного християнського суспільства. Зовсім скоро у виданні з'явилася [[рубрика]], присвячена Недільній школі, в якій читачів стали знайомити з [[Творчість|творчістю]] дітей і піднімати питання духовно-морального виховання. У вересні 2000 р. вперше окремим аркушем вийшла газета «Зернятко» в якості пріложеніядля дітей до газети «Свіча», а до вересня 2002 р. вона стала повноцінною газетою [[Недільна школа|Недільної школи]]. |
||
З початку 2001 р. у видавництві газети стали брати участь вихованці Недільної школи та батьки. З утворенням в 2005 р. молодіжного [[Братство|братства]] підготовку і випуск періодичного видання здійснюють його члени. Тираж газети |
З початку 2001 р. у видавництві газети стали брати участь вихованці Недільної школи та батьки. З утворенням в 2005 р. молодіжного [[Братство|братства]] підготовку і випуск періодичного видання здійснюють його члени. Тираж газети становить в середньому 500 примірників. |
||
==== Паломництва ==== |
==== Паломництва ==== |
||
Версія за 13:04, 15 січня 2014
Храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Кривий Ріг - храм православної громади Криворізької єпархії Української Православної Церкви. Заснований в 1886 р. і є одним з найстаріших у Кривому Розі. Після свого закриття в 1932 р. був відновлений у 1991 р.
Настоятель храму - протоієрей Анатолій Риженко.
Історія
Дореволюційна життя парафії
Заснування храму
Зважаючи на стрімкий індустріального розвитку Криворізького краю на рубежі XIX-XX ст. значно виростає населення містечка Кривого Рогу, єдиний храм якого - Миколаївська церква, вже не в змозі була вмістити в себе всіх своїх парафіян. Тому рішенням Херсонської духовної консисторії з благословення Високопреосвященнішого Никанора (Бровковіча), архієпископа Херсонського і Одеського в 1886 році в Кривому Розі був утворений новий прихід з Різдво-Богородичний молитовним будинком.
В адміністративному відношенні Різдво-Богородичний молитовний будинок належав до Широківського благочинницького округу Херсонського повіту Херсонської губернії. Крім найближчих жителів містечка Кривий Ріг, до Різдво-Богородичному приходу відносилися мешканці присілків сусідньої Катеринославської губернії - Шмакове (в 5 верстах від храму) і Дубова Балка (у 12 верстах). Станом на 1901 загальна кількість прихожан храму становило 2184 людини - 1102 чоловіки і 1078 жінок православного віросповідання, а також 4 розкольника (старообрядця).
Церковний причт
За затвердженим Херсонською духовною консисторією штатом церковного причту, в Різдво-Богородичному молитовному будинку служили 1 священик і 1 псаломщик.
З кінця 1897 р. в храмі служив священик Володимир Бабура. У вересня 1907 отця Володимира за власним бажанням перевели до села Володимирівка Херсонського повіту. Його наступником став священик Михайло Пухальський, призначений у Кривий Ріг 28 жовтня 1907 Під час його служіння на парафії, після реконструкції будівлі храму в 1909 р., Різдво-Богородичний молитовний дім офіційно отримав статус церкви. Тоді дещо змінився архітектурний вигляд храму: була надстроенабаня на підпружних арках і виведені бічні крила.
До числа церковного причту, який служив у Різдво-Богородичному храмі, належав також псаломщик. З 1897 по 1912 р. послух псаломщика ніс Кирик Чеботар. У 1907 році другим псаломщиком став Петро Серебрянський, переведений за власним бажанням з Успенської церкви села Великий Буялик Одеського повіту.
Відомо ім'я одного з церковних старост приходу в цей період - Маркела Сліпченко, який з 1908 р. декілька років перебував на цій посаді.
Причт храму Різдва Пресвятої Богородиці в господарському плані повністю знаходився на забезпеченні своїх парафіян. Оскільки казенної платні на нього не було, то виплачувалося воно від парафіяльної громади, і становило 300 руб. на рік. Священик храму забезпечувався церковним житлом, а псаломщику видавалося від церкви квартирні гроші. Своєї землі храм не мав.
Приходське попечительство
Як члени церковно-парафіяльної громади парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці мали свій місцевий орган - приходське попечительство. Вперше воно було засновано в 1893 р. Його головою став селянин Єремія Шаблій, а членами, крім постійних, звільнений в запас армії унтер-офіцер Михайло Буря і Петро Бойко, а також селяни Омелян Карпенко, Григорій Бойко, Іван Тоніч і Степан Кучер. Очевидно, за ініціативою цього попечительства, в 1894 р. Роман Кочерга зібрав у прихожан на користь храму зерна на суму 125 руб.
Разом з тим, і інші члени громади намагалися внести свою лепту в оздоблення церкви. У різний час на Різдво-Богородичний молитовний будинок були пожертвувані ікони, підсвічники, хоругви, священицькі ризи та інше церковне начиння, загальною вартістю в 815 руб. 50 коп. Імена всіх жертводавців були опубліковані в «Херсонських єпархіальних відомостях».
У 1897 р. в оновлений склад парафіяльного піклування увійшли селяни Петро Сергієнко, Симеон Харенко, Авраам Кучма, Онисим Кучер і Марк Волошин. Очолив його селянин Євстратій Кучер. У 1910 р. головою піклування був обраний Іларіон Харенко, а членами - Лазар Сліпченко, Йосип Кернер, Омелян М'яч, Трохим Отрішенко, Семен Липицкий, Єфроним Комар, Прокопій Сліпченко, Євсій Жур, Оксентій Кочерга.
Шкільна освіта
На рубежі ХІХ і ХХ ст. Криворіжжя стрімко розвивалося в індустріальному відношенні, тут відкривалися контори та представництва багатьох фінансових установ і промислових товариств. У зв'язку з цим виникла велика необхідність в достатній мірі навчених кваліфікованих працівниках. Тому, поряд з міністерством народної освіти і земствами, Православна Церква займалася не тільки духовним просвітництвом, а й початковою освітою своєї пастви. Так, при Різдво-Богородичному храмі зусиллями священика Володимира Бабури і турботами парафіяльного попечительства в 1897 р. була відкрита школа грамотності та законоученія.
Слід зазначити, що рівень школи грамотності був нижчим рівня церковно-парафіяльної школи, до якої висувався цілий ряд узаконених вимог: наявність достатньо підготовлених вчителів, відповідність навчального процесу програмами, затвердженими ради училищ, виклад предметів за спеціальними підручниками та посібниками, схваленими Святійшим Синодом, забезпеченість необхідними засобами для підтримки належного рівня викладання. Якщо навчальний заклад не відповідало якомусь із зазначених вимог, він мав статус школи грамотності, призначення якого було досить вузьким, виходячи з самої назви. Однак, наявні відомості дозволяють припустити, що незабаром процес освіти на парафії було піднято на належний рівень, тому що в матеріалах за 1901 р. при Різдво-Богородичному молитовному будинку значиться вже, власне, церковно-приходська школа.
Період богоборства
.jpg)
На хвилі революційних потрясінь, коли, захищаючись від більшовиків, Центральна Рада запросила в Україну австрійські та німецькі війська, колишніх ворогів у Першій світовій війні, серед хаосу і терору в березні 1918 р. після трьохгодинних знущань і тортур у своєму будинку був убитий настоятель Різдво-Богородичного храму священик Михайло Пухальский відомим місцевим бандитом Микитою Тетиор. Похований він був на цвинтарі біля Микільської церкви. Коли в 1933 р. найстаріший храм Кривого Рогу був зруйнований, його могилу перенесли на цивільне кладовище, і тепер місце поховання його не відомо. У серпні того ж 1918 року вбивця загинув у перестрілці з представниками Державну варту (поліції часів гетьмана Павла Скоропадського).
Разом з іншими церквами Криворіжжя храм Різдва Пресвятої Богородиці став об'єктом вилучення церконих цінностей навесні 1922 р.
.jpg)
У ситуації, яка посилилася обновленчеським розколом, справжнім розрадою для віруючих було перебування в Кривому Розі з 23 травня по 16 жовтня 1923 святого священномученика Онуфрія (Гагалюка), єпископа Єлизаветградського, вікарія Херсонської єпархії. Тут, після одеського ув'язнення, владика активно боровся з оновленцями і самосвятами, трудився над створенням окремого Криворізького вікаріатства і напевно служив у храмі.
Разом з гоніннями на духовенство, не менше сильне суспільне і державне тиск чинився і на простих віруючих. Тому, коли 23 грудня 1924 відбулася реєстрація нового статуту Різдво-Богородичного храму, що фіксувала зміни в положенні Православної Церкви в радянському суспільстві і державі, в приході налічувалося 540 парафіян.
У контексті боротьби за новий побут, який би відповідав революційної дійсності, у Криворізькому окрузі була проведена робота по зміні назв вулиць, площ і населених пунктів, які включали в себе «релігійний» зміст. Таким чином, з топоніміки Кривого Рогу зникла вулиця Різдво-Богородична, а замість неї з'явилася вулиця Українська.
Деякий підйом релігійного життя в місті був пов'язаний з перебуванням з 8 липня 1928 по 18 вересня 1930 р. на кафедрі святого священномученика Порфирія (Гулевича), єпископа Криворізького, вікарія Дніпропетровської єпархії, який в ході своїх пастирських візитів відвідував і Різдво-Богородичний храм .
Однак, на тлі сталінських репресій і посиленої антирелігійної пропаганди, в 1932 р. церква була остаточно розграбована і закрита. Її перетворили на дитячий приймач розподільник для малолітніх злочинців і дітей репресованих батьків.
Відродження храму
Відродження храму Різдва Пресвятої Богородиці йшло в загальному ключі подій, пов'язаних з падінням комуністичної ідеології. Відновлення почалося з благословення Преосвященнішого Гліба (Савіна), єпископа Дніпропетровського і Запорізького.
За довгим і наполегливим проханням членів громади, 7 лютого 1991 половину території храму, службових приміщень і будівля, яке раніше було церквою, було передано православним. Все мало жалюгідний вигляд: церковна територія перебувала в старих завалах, сама будівля не було пристосоване для богослужінь, на місці вівтаря стояв тенісний стіл і більярд. Однак, незважаючи на багато незручності, храм Різдва Пресвятої Богородиці був відкритий. Настоятелем громади був призначений ієрей Анатолій Риженко.
У 1995 р. на даху храму був встановлений центральний купол, криворізьким художником-іконописцем Сергієм Юрченко були написані ікони в канонічному стилі для нового іконостасу, виготовленого силами самих парафіян.
У 1997 р. почалося будівництво дзвіниці, приуроченої до 2000-річного ювілею Різдва Христового. Освячення дзвіниці відбулося в святочні дні 22 січня 2000 Преосвященнішим Єфремом, єпископ Криворізьким і Нікопольським. У результаті проведених ремонтно-будівельних робіт храм Різдва Пресвятої Богородиці в церковно-архітектурному плані набув форму ковчега.
У 2006 р. почалася реконструкція двору храму і будівництво центральної брами, приурочених 1020-річному ювілею Хрещення Русі. 14 грудня 2009 біля них був встановлений мозаїчний образ «Спас Чорнобильський» на честь і пам'ять ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Слідом за цим, було вирішено здійснити нову реконструкцію будівлі храму, який міг би органічно вписатися в ансамбль парафіяльних споруд і гідно виглядати на їх фоні. Згідно з розробленим проектом, храм набув хрестово-купольну форму, був піднятий центральний купол, розширені Пономарка і ризниця. Разом з тим, було встановлено новий іконостас, замовлений у місті Самборі Львівської області, виконаний майстром Ярославом Шийкою.
Реконструкція храму Різдва Пресвятої Богородиці тривала рівно рік: почалася в червні 2010 р., а вже на Великдень 2011 р. за цілонічним богослужінням парафіяни молилися в оновленому храмі. Одночасно з реконструкцією храму значно перетворилося подвір'я, з'явилися ставок і водоспад.
На престольне свято 21 вересня 2011 р., коли парафіяни відзначали 125-річчя заснування та 20-річчя відродження храму, Високопреосвященніший Єфрем (Кицай), архієпископ Криворізький і Нікопольський у співслужінні криворізького духовенства звершив чин освячення оновленого храму Різдва Пресвятої Богородиці.
Парафіяльне життя сьогодні
Святині храму
Духовно-просвітницька діяльність
Недільна школа
Недільна школа при храмі Різдва Пресвятої Богородиці, виникла в жовтні 1991 року майже одночасно з відродженням храму. За час існування Недільної школи праця її педагогічного колективу не раз відзначалися церковними та світськими нагородами міського, єпархіального, всеукраїнського та міжнародного рівня за роботу в галузі церковного співу, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, науково-дослідної роботи і фізичного виховання. Зокрема Дитячий хор Недільної школи (нині Молодіжний хор Православного молодіжного братства імені святителя Петра Могили) є лауреатом 54 Міжнародного фестивалю в Сербії (2005 рік), володарем спеціального призу журі Міжнародного фестивалю «Гайновські дні церковної музики» у Польщі (2007 рік), а також лауреатом всеукраїнських та міжрегіональних фестивалів і конкурсів. Учні студії образотворчого мистецтва відзначені на Всеукраїнському православному фестивалі духовного малюнка і флористики Синодальним відділом Української Православної Церкви у справах молоді.
За 20-річне служіння духовно-морального освіти і виховання сучасного суспільства і за заслуги перед Українською Православною Церквою з благословення її Предстоятеля Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України Недільна школа була нагороджена орденом преподобного Нестора Літописця [1].
На відзначення 20 ювілею під егідою Недільної школи пройшла вперше в єпархії науково-практична конференція «Питання методики і практики викладання в Недільній школі», в якій взяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, викладачі вузів та загальноосвітніх шкіл міста, духовенство єпархії, вчителя Недільних шкіл [2]. Недільною школою таже було проведено круглий стіл присвячений питанням викладання релігієзнавчих дисциплін у загальноосвітній школі [3].
Молодіжне братство
Православне молодіжне братство, імені святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького виникло в 2005 р. на базі Дитячого хору Недільної школи. Ідея його створення полягала в залученні до активної діяльності на парафії випускників Недільної школи, багато з яких по другому разу пройшли курс навчання, не бажаючи залишати рідного храму. Поштовхом для заснування молодіжного братства стало святкування Дня православної молоді 15 лютого 2005, коли в Духовно-просвітницькому центрі храму Різдва Пресвятої Богородиці зібралися представники молодіжних об'єднань Криворізької єпархії. Відтоді щорічне відзначення Дня православної молоді стало традиційним [4] [5].
Головною метою молодіжного братства є духовно-просвітницька діяльність серед сучасного суспільства, тому духовним покровителем не випадково обраний святитель Петро Могила, митрополит Київський і Галицький. Свою діяльність братство здійснює різними способами. Молодіжний хор організовує благодійні концерти духовної музики з елементами народної пісні в школах, вищих навчальних закладах, дитячих будинках, військових частинах, лікарнях, підприємствах та інших установах міста. Співці також активно підтримують громадську ініціативу у сфері культури та беруть участь у загальноміських заходах: проведення концертів, відкритті виставок, відзначення пам'ятних дат [6]. Інші члени братства здійснюють технічну та організаційну підтримку виступів молодіжного хору. Хор є лауреатом і дипломантом багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів [7].
Крім концертної діяльності, братство працює і в інших напрямках. Його силами видається парафіяльна газета «Свіча», у якій висвітлюється будні і свята приходу, розміщують актуальні матеріали щодо духовного життя православних християн, написані доступною і живою мовою. У ході роботи над черговим випуском, вони осягають основи роботи з комп'ютером, вивчають дизайнерські програми, навчаються видавничої справи. Разом з цим, у молодіжному братстві ведеться робота з вивчення історії храмів Криворіжжя, розробляються і проводяться екскурсії по святинях Кривого Рогу.
Молодіжне братство також бере активну участь в екологічному русі - прибирання території та посадці дерев [8]. Одним з нових напрямків діяльності стало проведення святкових флешмобів [9].
Парафіяльна газета
З 1999 р. при храмі Різдва Пресвятої Богородиці видається парафіяльна газета «Свіча», перший номер якої вийшов у світ на Великдень 11 квітня. З тих пір вона регулярно виходить на благодійні пожертви парафіян. Весною 2000 р. редакція видання отримала благословення правлячого архієрея.
На своїх сторінках газета освячує події в православному світі, парафіяльного життя, відповідає на актуальні питання сучасного християнського суспільства. Зовсім скоро у виданні з'явилася рубрика, присвячена Недільній школі, в якій читачів стали знайомити з творчістю дітей і піднімати питання духовно-морального виховання. У вересні 2000 р. вперше окремим аркушем вийшла газета «Зернятко» в якості пріложеніядля дітей до газети «Свіча», а до вересня 2002 р. вона стала повноцінною газетою Недільної школи.
З початку 2001 р. у видавництві газети стали брати участь вихованці Недільної школи та батьки. З утворенням в 2005 р. молодіжного братства підготовку і випуск періодичного видання здійснюють його члени. Тираж газети становить в середньому 500 примірників.
Паломництва
Благодійна діяльність
Товариство сестер милосердя
Відроджуючи традиції соціального служіння Православної Церкви при храмі Різдва Пресвятої Богородиці у травні 2001 р. було створено Товариство сестер милосердя преподобномучениці великої княгині Єлизавети Федорівни. З благословення Преосвященнішого Єфрема, єпископа Криворізького і Нікопольського парафіяни на чолі з настоятелем протоієреєм Анатолієм Риженко почали опікуватися важко хворих, які лікуються в 3-й міській лікарні.
З часом, адміністрація лікарні віддала сестрам милосердя ціле крило терапевтичного відділення, що знаходилося в жалюгідному стані. На пожертви благодійника Олександра Ілліча Лівшиця в ньому було капітально відремонтовано всі приміщення: обладнані 10 лікарняних палат і влаштована каплиця в ім'я святого великомученика Пантелеймона Цілителя. На цій базі засновано відділення геріатрії, в якому сестри надають допомогу хворим і одиноким людям, людям похилого віку.
Освячення Пантелеймонівської каплиці і геріатричного відділення здійснив Преосвященніший єпископ Єфрем 24 листопада 2001 у присутності начальника управління охорони здоров'я Криворізького міського виконкому Олександра Лук'яненка та керуючого справами Центрально-Міського районного виконкому Людмили Мартін.
Дитячий табір літнього відпочинку
.jpg){kind=link}
З 2003 року за благословенням єпископа Криворізького і Нікопольського Єфрема функціонує церковний табір храму Різдва Пресвятої Богородиці, який знаходиться на узбережжі Чорного моря в с. Хорли (Херсонська область).
Щорічно в таборі оздоровлюються понад 100 дітей і близько 30 дорослих, які здійснюють догляд за дітьми. Всього за літо в дитячому оздоровчому таборі передбачено п'ять змін.
Життя дітей в таборі протікає відповідно до розпорядку дня і відповідно до Статуту літнього табору відпочинку, розробленого викладачами Недільної школи. Кожен день починається і закінчується молитовним правилом. У святкові та недільні дні всі діти і дорослі відвідують храм святого великомученика і цілителя Пантелеймона і причащаються Святих Христових Таїн. У вільний час діти відпочивають, грають в рухливі і настільні ігри, купаються в морі, засмагають. Діти люблять церковний табір і готуються до цієї поїздки весь рік: намагаються бути старанними у навчанні та виконувати слухняності [10].
Соціальне служіння
Джерела
- Божко А. А. Храм Рождества Пресвятой Богородицы (1886 — 2012): Исторический очерк / Алексей Алексеевич Божко. — Кривой Рог, 2012. — 84 с., ил.
- Офіційний сайт храму Різдва Пресвятої Богородиці
- Божко О. «Благочестиваго корене пречестная отрасль…»: з життя настоятеля Різдво-Богородичного храму Кривого Рогу священика Володимира Бабури. Сайт храму Різдва Пресвятої Богородиці.
- Божко О. Життя і мученицька кончина священика Михаїла Пухальського, настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці (†1918). Сайт храму Різдва Пресвятої Богородиці.
- Божко О. Літературна діяльність настоятеля Різдво-Богородичного храму м. Кривий Ріг священика Володимира Бабури в журналі «Друг трезвости». Сайт храму Різдва Пресвятої Богородиці.
- Храм Рождества Пресвятой Богородицы. Кривой Рог Информ.
- Храм Рождества Пресвятой Богородицы. Pravoslavie.ua.
Примітки
- ↑ Воскресная школа при храме Рождества Пресвятой Богородицы стала орденоносной. Сайт храма Рождества Пресвятой Богородицы.
- ↑ Научно-практическая конференция «Вопросы методики и практики преподавания в Воскресной школе». Официальный сайт Отдела по делам молодежи при Священном Синоде УПЦ.
- ↑ Круглый стол посвященный вопросам преподавания религиоведческих дисциплин в общеобразовательной школе состоялся в Кривом Роге. Отдел религиозного образования, катехизации и миссионерства при Священном Синоде Украинской Православной Церкви.
- ↑ День Православной молодежи в Криворожской епархии (видео+фото). ОТКРЫТАЯ ДВЕРЬ.
- ↑ 16 февраля 2012 года состоялась встреча молодежных братств Криворожской епархии. Официальный сайт Отдела по делам молодежи при Священном Синоде УПЦ.
- ↑ КРИВОЙ РОГ. Открылась художественная выставка, приуроченная к 125-летию основания храма Рождества Пресвятой Богородицы. Православие в Украине.
- ↑ Криворожский хор при храме Рождества Пресвятой Богородицы стал призером фестиваля «Наддніпрянські Пасхальні Піснеспіви». Кривой Рог Life.
- ↑ В Криворожском парке им. Егорова ботаники и студенты сажали деревья (ФОТОРЕПОРТАЖ). Сайт города Кривого Рога.
- ↑ Флешмоб в Кривом Роге. Официальный сайт Отдела по делам молодежи при Священном Синоде УПЦ.
- ↑ КРИВОЙ РОГ. Самые маленькие прихожане храма в честь Рождества Богородицы открыли летний оздоровительный сезон. Православіє в Україні.