Національна академія внутрішніх справ: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Скасування редагування № 18710408 користувача Tohaomg (обговорення) |
Tohaomg (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|день університету = |
|день університету = |
||
|рівень акредитації = IV |
|рівень акредитації = IV |
||
|ректор = {{ |
|ректор = {{Ранг поліції|генерал 3 рангу|nocat=1}}<br/>[[Чернєй Володимир Васильович]] |
||
|тип = Національний |
|тип = Національний |
||
|студенти = |
|студенти = |
Версія за 18:47, 28 серпня 2016
Національна академія внутрішніх справ | |
---|---|
НАВС | |
50°25′58″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.43291666669443885° пн. ш. 30.47158333336111369° сх. д.Координати: 50°25′58″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.43291666669443885° пн. ш. 30.47158333336111369° сх. д. | |
Назва латиною | National Academy of Internal Affairs |
Тип | Національний |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Гасло | Безпека народу — найвищий закон |
Засновано | 1921 |
Ректор |
Генерал поліції 3-го рангу Чернєй Володимир Васильович |
Випускники | Категорія:Випускники Національної академії внутрішніх справ України |
Штаб-квартира | Солом'янська площа |
Адреса | Україна, Київ, Солом'янська площа, 1 |
Сайт | Офіційний сайт |
Національна академія внутрішніх справ — державний вищий навчальний заклад.
Історія
За майже дев'яносторічну історію Національна академія внутрішніх справ по праву стала флагманом відомчої освіти. Плинув час, змінювались назви навчального закладу, втім одне залишалось незмінним — його авторитет.
Історія становлення Академії бере свій відлік від 11 червня 1921 р., коли почали функціонувати Курси червоних міліціонерів Харківської губміліції. І саме ця дата стала днем народження Національної академії внутрішніх справ.
Через рік на базі курсів була створена Школа старшого командного складу робітничо-селянської міліції УСРР. На засіданні РНК УСРР 25 грудня 1922 р. було вирішено реорганізувати школу міліції у Всеукраїнську школу і прийняти її на державне забезпечення. На підставі цього рішення Наркомат внутрішніх справ протягом 1923 р. здійснив необхідні організаційні заходи, і наказом по міліції і кримінальному розшуку УСРР від 23 жовтня 1923 р. навчальний заклад було перейменовано на Всеукраїнську школу міліції і кримінального розшуку. Таким чином, навчальний заклад набув статусу республіканського і почав готувати старший командний склад для органів міліції усієї України.
У 1925 р. Всеукраїнська школа була передислокована з Харкова до Києва, де для неї було виділено приміщення на Батиєвій горі (нині — це приміщення середньої школи № 60). З 1936 р. навчальний заклад отримує нову назву — Школа старшого начальницького складу робітничо-селянської міліції імені В. А. Балицького. Через рік навчальний заклад одержав назву «Київська школа удосконалення начальницького складу робітничо-селянської міліції». У такому статусі школа проіснувала до 1941 р., до початку Великої Вітчизняної війни.
Наприкінці війни згідно з наказом НКВС України від 25 березня 1944 р. в Києві почала функціонувати Всеукраїнська школа НКВС УРСР. Згодом вона зазнала низку реорганізацій, а також перейменувань: Всеукраїнська школа НКВС (1944 р.), Київська школа НКВС (1946 р.), Київська офіцерська школа МВС (1948 р.), Київська школа МВС СРСР (1950 р.).
Наказом МВС СРСР від 20 серпня 1956 р. була організована Київська спеціальна середня школа міліції МВС СРСР, яка почала готувати фахівців для основних служб міліції зі строком навчання два роки (на заочному відділенні — три роки). Школа розмістилася у приміщенні побудованого в повоєнні роки за проектом архітектора О. А. Плєшкова пожежно-технічного училища, переведеного до Львова.
У 1957 р. на її базі було створено відділення заочного навчання Вищої школи МВС СРСР, а 1958 р. — Київський філіал ВШ МВС СРСР за наказом МВС СРСР від 21 березня 1958 р. 11 квітня 1960 р. була прийнята урядова постанова про створення Вищої школи МВС УРСР шляхом об'єднання філіалу Вищої школи МВС СРСР і Київської спеціальної середньої школи міліції.
У 1962 р. дещо змінилася назва навчального закладу, що було пов'язано зі зміною назви Міністерства. Школа стала іменуватися Вищою школою Міністерства охорони громадського порядку УРСР.
У 1966 р. через зміни у структурі Міністерства школу було підпорядковано безпосередньо союзному міністерству, і вона дістала назву Київської вищої школи МОГП СРСР. З 1968 р. навчальний заклад став іменуватися Київською вищою школою МВС СРСР.
Зважаючи на зростаючу роль КВШ МВС СРСР у підготовці кадрів для органів внутрішніх справ, постановою Ради Міністрів УРСР від 8 вересня 1977 р. школі було присвоєно ім'я Ф. Е. Дзержинського.
Після проголошення незалежності України у 1991 р. навчальний заклад став іменуватися Київською вищою школою МВС України, а у 1992 р. на його базі було створено Українську академію внутрішніх справ. У грудні 1996 р. Указом Президента України їй надано статус Національної, і вона стала називатися Національною академією внутрішніх справ України.
Приєднання України у травні 2005 р. до Болонського процесу зумовило необхідність перебудови системи навчальних закладів вищої освіти, у тому числі й відомчих. У цьому зв'язку академія згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. була реорганізована в університетський заклад і набула найменування Київський національний університет внутрішніх справ. Статус національного університету було підтверджено Указом Президента України «Про збереження статусу національних за деякими вищими навчальними закладами» від 15 вересня 2005 р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1709-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» КНУВС реорганізований у Національну академію внутрішніх справ. Указом Президента України «Про Національну академію внутрішніх справ» від 31 серпня 2010 р. № 887/2010 за вищим навчальним закладом збережено статус національного.
Начальники КВШ МВС
- Полковник внутрішньої служби Самойленко Андрій Веніамінович (1958-1960)
- Полковник внутрішньої служби Стеценко Віктор Спиридонович (1960-1962)
- Генерал внутрішньої служби Бровкін Олексій Миколайович (1962-1967)
- Генерал-майор міліції Дегтярьов Іван Леонтійович (1967-1980)
- Генерал-лейтенант міліції Захаров Віталій Федорович (1980-1983)
- Генерал-майор міліції Снєжинський Велеонін Мар'янович (1983-1992)
Ректори
- Генерал-полковник міліції Розенко Віталій Іванович (1992-1994)
- Генерал-полковник міліції Кондратьєв Ярослав Юрійович (1994-2005)
- Генерал-лейтенант міліції Моісеєв Євген Миколайович (2005-2010)
- Генерал-лейтенант міліції Коваленко Валентин Васильович (04.2010-2014)
- Генерал-майор міліції Чернєй Володимир Васильович (2014-)
Персоналії
- Джужа Олександр Миколайович — проректор з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор.
- Клюшніченко Анатолій Петрович — доктор юридичних наук, професор.
- Кондратьєв Ярослав Юрійович — кандидат юридичних наук, професор.
- Михайленко Петро Петрович — доктор юридичних наук, професор.
- Шаповал Володимир Миколайович — доктор юридичних наук, професор.
- Савченко Андрій Володимирович — доктор юридичних наук, професор.
- Бахін Володимир Петрович — доктор юридичних наук, професор.
- Тихенко Сергій Іванович — доктор юридичних наук, професор.
- Болотіна Нінель Борисівна — кандидат юридичних наук, доцент (професор).
- Колодій Анатолій Миколайович — доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри конституційного права.
- Радов Георгій Опанасович — доктор філософії, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України.
Див. також
Посилання
|
|